підкласти[підкла́сти]

(докон. до підкладати / див. підкладати) підклада́ти - а ю, - а єш, недок. , підкл а сти, -ад у , -ад е ш, док. , перех. і без додатка . 1》 Класти, поміщати під кого-, що-небудь або в середину чогось. 2》 що , чого . Класти, накладати додатково, ще трохи. 3》 Те саме, що підкидати 4). Підкладати дров .

(докон. до підкладати / див. підкладати) ПІДКЛАДА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПІДКЛА́СТИ, аду́, аде́ш, док., що і без дод. 1 . Класти, поміщати під кого-, що-небудь або в середину чогось. Тільки оце стара було позіхне, Юрко вже й подушку підкладає їй під голову (І. Нечуй-Левицький); Яєць підкладають стільки, щоб гуска добре закривала їх своїм тілом (з наук. літ.); Черкнув [Андрійко] удруге... запалив, підклав під солому... вогняний язик лизнув по соломі раз, другий... (М. Коцюбинський); Марко перший ступив на поріг, обережно зазирнув до середини. – Іди, чого застряг? – Еге, іди! А як міну підклали? (Григорій Тютюнник); Залишившись одна, Тамара взяла бланки з штампом начальника, підклала копірку і почала ретельно виводити кожне слово олівцем (А. Хижняк). 2. що, чого. Класти, накладати додатково, ще трохи. Козак добре дбає, .. Коневі частенько зеленого сіна підкладає (з думи); Треба раз у раз підкладати у вогнище хмиз, щоб воно не погасло (О. Донченко); Хазяйнувала [Аня] біля столу невміло – Хохол весь час поправляв її і підказував, що треба підлити в кухлі або підкласти ще чогось на тарілки (С. Голованівський). 3. Те саме, що підкида́ти 4. Нащо здалось гніздо мені? Яєчка крадькома я [Зозуля] другим підкладала, – Нехай висиджують дурні! (Л. Глібов); [Танкіст:] А в тебе що, немає зброї? [Карпо:] Немає. [Танкіст:] Підійди сюди. А це що таке? [Карпо:] То підклав хтось (В. Собко). ◇ (1) Підклада́ти / підкла́сти вогню́ (хми́зу, дров і т. ін.) – підсилювати, розпалювати, збуджувати чимсь певне почуття, переживання, суперечку і т. ін. – Злодіїв, розкрадачів .. хочеш узяти під захист! – підкладає хмизу Степан Оксентійович (Ю. Мушкетик); (2) Підклада́ти / підкла́сти (підложи́ти) ру́ки кому, під кого і без дод. – допомагати кому-небудь; робити все можливе для когось. Треба руки підкладати, а не дарма ґелґотати (прислів'я); – Мені дитина помирає, розумієте? – крикнула пані [до управителя]. – А мені що? Руки під неї підкласти? (Дніпрова Чайка); – Та я б руки під нього підложила, щоб видужав, та вік би весь не спала, за ним би дивилась, аби прочуняв (Ю. Збанацький); (3) Підклада́ти / підкла́сти свиня́ку – те саме, що Підклада́ти (підсува́ти, підставля́ти і т. ін.) / підкла́сти (підсу́нути, підста́вити і т. ін.) свиню́ (див. підклада́ти ); (4) Підклада́ти (підсува́ти, підставля́ти і т. ін.) / підкла́сти (підсу́нути, підста́вити і т. ін.) свиню́ кому – навмисне чи ненароком завдавати кому-небудь прикрощів, чинити підлість або діяти підступно проти когось. Була [вихователька] сувора, ображена. – Що ж це, хлопчики, виходить? Я до вас якнайкраще, я вас всюди відстоюю, хвалю, а ви мені свиню підкладаєте (Ю. Збанацький); Як хотілося Маценкові зараз вилаяти Снігура, щоб не підставляв він “свиню” своєму старому другові (П. Автомонов); Конопельський зів'яв: – Та бачу ж – Курила висунув. Ну нічого, поживемо – побачимо. Але свиню ти мені підсунув добру (Ю. Збанацький); Підсу́нути (підкла́сти) го́лову під ко́лесо див. підсува́ти ; Приклада́ти (підклада́ти) / прикла́сти (підкла́сти) вогню́ (огню́) до пече́ного (до жа́ру) див. приклада́ти ; (5) Ру́ки (рідко пле́чі) підклада́ти / підкла́сти кому, під кого – надавати допомогу кому-небудь. Треба руки підкладати, а не дарма гелготати (прислів'я); – Мені дитина помирає, розумієте? – крикнула пані [до управителя] . – А мені що? Руки під неї підкласти? (Дніпрова Чайка); Воно [життя] само загладе муки... Уже ж не зможеш підложить Під умерущого [умирущого] ти руки? (Панас Мирний).