підкоп[підко́п]

ПІДКО́П, ПІДКІ́П, ко́пу, ч. 1. Дія за знач. підкопа́ти. В той час найбільше воювали шнуром, Кайданами, отрутою, підкопом, А зрада гаслом військовим була (Леся Українка); Визріває два варіанти [визволення], які в таборі теж треба ґрунтовно обміркувати і подати свою думку: втеча з дороги, коли полонені працюватимуть у степу, .. і втеча з табору підкопом попід дріт (В. Козаченко). 2. Прохід, прокопаний під землею. [Перовська:] Як відомо, Желябов нам порадив два шляхи царевбивства. Перший – це Садова: підкоп, в якому вибухне снаряд, коли поблизу з'явиться карета (С. Голованівський); – Ми робили підкіп з барака, щоб видобутися на волю, але, знесилені голодом, ми надто довго копали, есесівці почули і завалили підкіп (П. Загребельний); // перен., розм. Підступні таємні дії проти кого-небудь. [Жірондист:] Певне б знов були шпіонські підкопи, суди неправі, глум ворогів, товаришів безсилля, а потім, може, знов Консьєржері. Та все була б десь вдалині надія хоч би на чорну безпросвітну ніч, що визволяє в'язнів із неволі... (Леся Українка); Виник гомін про перенесення зборів на завтра .. Бузько захвилювався..: в цій пропозиції він відчув якусь погрозу, якийсь підкоп проти себе (І. Рябокляч).