підошва[підо́шва]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
підо́шва -и, ж. 1》 Нижня частина взуття, якою ступають по землі, пришита або приклеєна до верху за допомогою устілки. || Нижня поверхня стопи; ступня. 2》 Підніжжя гори, узгір'я. || спец. Нижній, ущільнений шар (відкладів, породи, ґрунту). 3》 спец. Дно балки, канави, водойми і т. ін.
ПІДО́ШВА, и, ж. 1 . Нижня частина взуття, якою ступають по землі, пришита або приклеєна до верху за допомогою устілки. Чую дрібне цокання підошов у камінь, тих дерев'яних дзвінких підошов, що одкидають од себе круглі жіночі п'яти (М. Коцюбинський); Оля запнулася хустиною, ледве натягла зношені чоботи з дірявою підошвою й побігла в хлів (Л. Юхвід); * Образно. – Ех, товаришу! Укупі з тобою ми падали й стогнали під важкою підошвою старого життя. Укупі розчавлені й безсилі (колись) проклинали його (А. Головко); // Нижня поверхня стопи; ступня. Генрікова сідає, Берта стає перед нею навколішки і виймає їй скабку з підошви (Леся Українка); Ми сіли з Севом на мол і спустили ноги. Хвиля розбивалася об камінь і дохлюпувала до наших підошов солоні краплі (Ю. Яновський). 2. Підніжжя гори, узгір'я. Біля підошви горба .. розляглися .. ставки (І. Волошин); Коло підошви гори починалася найважча піша тр…
Етимологія
Джерело: Wiktionary
Морфологія
іменник · 14 форм · VESUM
| Відмінок | Однина | Множина |
|---|---|---|
| Називний | підо́шва | підо́шви |
| Родовий | підо́шви | підошо́в |
| Давальний | підо́шві | підо́швам |
| Знахідний | підо́шву | підо́шви |
| Орудний | підо́швою | підо́швами |
| Місцевий | підо́шві | підо́швах |
| Кличний | підо́шво | підо́шви |
Синоніми та антоніми
Фразеологізми та сталі вирази
з-під стоячого підошву випоре
Дуже хитрий, спритний, кмітливий. Вибрешеться (Володко), відопреться в живі очі, вискочить із видимої загибелі. А хитрий і із-під стоячого підошву випоре! (Л. Мартович); — Так, — згоджуюсь, але ж проти твоїх хитрощів та мудрощів знайдуться такі, що й з-під стоячого підошву випорють. І матимеш від них таку честь, мов собаці лико (Є. Гуцало). не чути (не відчувати) ніг (під собою). 1. з дієсл. руху. Уживається для підкреслення швидкого, енергійного бігу або ходи; дуже, надзвичайно швидко. Назад вертались неохочі, всі бігли, аж не чули ніг (І. Котляревський); Данило пішов не чуючи ніг, в очах зосталася довга біла Шведова шабля і двір, повний кв…
Фразеологічний словник української мовиЛітературні засвідчення
…ж перемагає ідею собору. То чому б не кинутись швидше геть розламувати його, цей пережиток минувшини! Величезну шашличну натомість воздвигнемо! Шашлики по півбарана, чебуреки, як підошва, джаз із стриптизом... — Припни язика хоч ти, — суплячись, кидав йому чорний, як циган, Кашубенко-прокатник. — Тобі лише б зубоскалити.
Джерело: literary_fts
Переклад
Джерело: dmklinger