підпілля[підпі́лля]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
ПІДПІ́ЛЛЯ, я, с. 1. Місце, простір у приміщенні під підлогою. З'єднувати підпілля і пустоти міжповерхового перекриття з зольником печі не дозволяється (з наук. літ.); // Місце під підлогою, де потай від сторонніх ховають що-небудь. В його квартирі з'явилося підпілля, де переховувалися закуплені цінності (М. Руденко). 2. тільки одн. Нелегальна діяльність, спрямована проти властей, а також конспіративне життя тих, хто бореться з властями. Михайло Кирилович продовжує розповідати про своє життя в підпіллі (Ю. Збанацький); Щоб робота гуртка у Львові змогла вийти на ширше поле громадської діяльності.., гурток повинен ввійти в контакт з політичною еміграцією і революційним підпіллям Росії (П. Колесник).
«підпілля» засвідчено в словнику Б. Грінченка (1907). Це один із найповніших домодерних реєстрів української лексики.
Морфологія
іменник · 15 форм · VESUM
| Відмінок | Однина | Множина |
|---|---|---|
| Називний | підпі́лля | підпі́лля |
| Родовий | підпі́лля | підпіль |
| Давальний | підпі́ллю | підпі́ллям |
| Знахідний | підпі́лля | підпі́лля |
| Орудний | підпі́ллям | підпі́ллями |
| Місцевий | підпі́ллі / підпі́ллю | підпі́ллях |
| Кличний | підпі́лля | підпі́лля |
Літературні засвідчення
тебе на свистки і гудки розпиляли, і ти засурмив з-над катуш і калюж, з міського підпілля, де ніч і сухоти, де квола весна зеленіла зі стін.
Джерело: literary_fts
Переклад
Джерело: e2u.org.ua (Rysin, Starko et al.)