підстава[підста́ва]

підста́ва I -и, ж. 1》 Нижня, опорна частина якого-небудь предмета, споруди; основа (у 1 знач. ). 2》 перен. Те головне, на чому базується, основується що-небудь. Наукова підстава . || Те, чим пояснюються, виправдовуються вчинки, поведінка і т. ін. кого-небудь. На підст а ві чого — виходячи з чого-небудь, спираючись на щось. II -и, ж. 1》 діал. Заміна. 2》 заст. Коні, якими замінюють у дорозі стомлених, а також місце, де їх замінюють. III -и, ж. , діал. Перешкода.

ПІДСТА́ВА ¹ , и, ж. 1 . Нижня, опорна частина якого-небудь предмета, споруди; основа (у 1 знач.). По .. боках столу на круглих підставах стояли дві темні чоловічі постаті (Панас Мирний); Знайдені, наприклад, залишки житла з печами, які будували із спеціальної глини і ставили на дерев'яні підстави (з наук.-попул. літ.). 2. перен. Те головне, на чому базується, основується що-небудь. Наукова підстава ; // Те, чим пояснюються, виправдовуються вчинки, поведінка і т. ін. кого-небудь. Олена гарячково ловила, зв'язувала в один ланцюг поодинокі слова, інтонації голосу, вирази поглядів Василюшки, щоб сплести хоч би якусь підставу для Марининої підозри (Ірина Вільде); Вона опустила очі, хоч у неї не було ніяких підстав ховатися із своїми думками (М. Руденко). (1) З цілкови́тою підста́вою – маючи достатньо підстав; (2) На підста́ві чого – виходячи з чого-небудь, спираючись на щось. З розпуки я нап…