підстрибнути[підстрибну́ти]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
ПІДСТРИБНУ́ТИ, ну́, не́ш, док. Однокр. до підстри́бувати. Далі засміявся [Семен], підстрибнув і тихенько, навшпиньках почав витанцьовувати (С. Васильченко); Крутнулась [Катерина] на каблучках, підстрибнула, мов м'ячик (М. Руденко); Грюкнув [Білоконь] кулаком по столу – підстрибнув хліб і ніж на піваршина (О. Довженко); Він рвучко підстрибнув до гітлерівця, і той навіть зойкнути не встиг, як давкий кляп забив йому рота (В. Кучер).
«підстрибнути» засвідчено в словнику Б. Грінченка (1907). Це один із найповніших домодерних реєстрів української лексики.
Морфологія
дієслово · 16 форм · VESUM
Інфінітив: підстрибну́ти
| Особа | Однина | Множина |
|---|---|---|
| 1 особа | підстрибну́ | підстрибнемо́ / підстрибне́м |
| 2 особа | підстрибне́ш | підстрибнете́ |
| 3 особа | підстрибне́ | підстрибну́ть |
Марковані форми (нестягнені, застарілі, розмовні)
Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.
| Форма | Позначка |
|---|---|
| підстрибну́ть | інфінітив |
Літературні засвідчення
Гнат, почувши таке, готовий підстрибнути під зорі.
Джерело: literary_fts
Переклад
Джерело: e2u.org.ua (Rysin, Starko et al.)