підіймати[підійма́ти]

(див. піднімати) підніма́ти і підійм а ти, - а ю, - а єш, недок. , підн я ти, -нім у , -н і меш і підійн я ти, -ійм у , - і ймеш; мин. ч. підн я в, піднял а , піднял о і підійн я в, підійнял а , підійнял о ; док. , перех. 1》 Нахилившись, брати, підбирати з землі, підлоги, знизу і т. ін. || Переміщати знизу вгору, витягаючи з води, з заглибини і т. ін. 2》 Узявши, переміщати (підводити, підносити і т. ін.) знизу вгору. || Переміщати що-небудь угору для виконання якоїсь дії. || Відривати від землі, переборюючи силу тяжіння. || Знімаючи що-небудь із чогось, переміщати вгору, вбік і т. ін. || Бути спроможним переміщати яку-небудь вагу в повітрі. || рідко . Керувати рухом чого-небудь угору; сприяти переміщенню чогось у просторі. Підняти келих . 3》 Переміщати на вище місце, залишаючи там. || Возити угору ліфтом, підйомником. Піднімати авторитет . 4》 Відкриваючи, відгортаючи, міняти положення чого-небудь з горизонтального на вертикальне і т. ін. || Переміщати що-небудь угору, притримуючи, закріплюючи, щоб не опустилось і т. ін. (звичайно про частини одягу, запони тощо). 5》 Підводити, підносити (голову, руку, очі і т. ін.). 6》 Ставлячи, підводячи кого-, що-небудь, надавати йому нормального, попереднього положення. || Примушувати кого-небудь вставати, підводитись. || Будячи когось зі сну, примушувати вставати. || Лякаючи птаха, звіра, примушувати залишати своє гніздо, лігво. Піднімати на ноги . 7》 Командою, сигналом і т. ін. примушувати підводитись, рухатись, діяти. || на що , до чого і без додатка . Спонукати до певних вчинків, дій і т. ін. || Підбурювати кого-небудь проти когось або спонукати до воєнних дій, збройної боротьби. Піднімати повстання . 8》 перен. Звеличувати кого-, що-небудь, діяти на когось, щось сприятливо; надихати когось. || Викликати в когось душевне піднесення, роблячи бадьорішим, енергійнішим і т. ін.; збуджувати. Піднімати настрій . 9》 Переміщати що-небудь угору (про силу вітру, повітря, руху і т. ін.). || Викликаючи рух, надавати іншого рівня, розширювати об'єм і т. ін. || перен. Ставати причиною появи яких-небудь почуттів, думок і т. ін. 10》 Підвищувати рівень чого-небудь. 11》 Ставити, споруджувати будівлю. || розм. Спромогтися на будівництво. Піднімати з руїн . 12》 перен. Створюючи сприятливі умови або поліпшуючи їх, допомагати розвиткові, розквітові чого-небудь. || Налагоджувати, поліпшувати щось занедбане, занепале. 13》 перен. Сприяти ростові рослин. || Спрямовувати вгору свої пагони, стовбур і т. ін. (про рослини). || у сполуч. зі сл. температура. Збільшувати ступінь нагрівання чогось. || Підвищувати показники чогось, розвиваючи, удосконалюючи щось. Піднімати ціну . 14》 Вирізнятися своєю висотою, підноситися, височіти над чим-небудь. 15》 Розпочинати якісь дії у відповідь на що-небудь, реагуючи на щось. || у сполуч. зі сл. питання, розмова, річ і т. ін., перен. Починати розмову про що-небудь важливе. Піднімати на глум . 16》 також у сполуч. зі сл. пар, цілина, зяб і т. ін., с. г. Виорювати ґрунт вперше або після великої перерви.

(див. піднімати) ПІДНІМА́ТИ, ПІДІЙМА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПІДНЯ́ТИ, німу́, ні́меш, ПІДІЙНЯ́ТИ, ійму́, і́ймеш; мин. ч. підня́в і підійня́в, ла, ло; док., кого, що. 1 . Нахилившись, брати, підбирати з землі, підлоги, знизу і т. ін. – Ні, спасибі, я наївся, – тихо відповів мош-Діма, піднімаючи з долівки перекинутого глечика (М. Коцюбинський); Вбитий у потилицю офіцерською кулею, він тихо падає. А офіцер піднімає його гвинтівку – і вперед! (О. Довженко); Рука знесилено падає, обручка котиться додолу. Д. Жуан (підіймає обручку і надіває знов на руку Долорес): Ні, ніколи я не візьму її (Леся Українка); Я б зірвала той горішок – Не достану тільки; А він візьме та й підійме Дівчину до гілки (Я. Щоголів); Крайній [селянин] підвівся, покректав, підняв з землі шапку (Панас Мирний); // Переміщати знизу вгору, витягаючи з води, з заглибини і т. ін. Дід .. вскакує в човен і навстоячки їде до затоплених ятерів. Він бережно підіймає з глибини озера виплетену з дубців посудину (М. Стельмах); Матроси підняли якір (М. Трублаїні). 2. Узявши, переміщати (підводити, підносити і т. ін.) знизу вгору. – Нехай тобі, сину, добро сниться, як ти злякав мене! – промовила вона, піднімаючи його вгору, і пригорнула до себе (Панас Мирний); Хтось хитромудрий, пристосовуючи танк до мирного життя.., скинув з нього башту і натомість встановив звичайний робочий кран, яким під час ремонту можна піднімати найважчі двигуни... (О. Гончар); Я на гору круту крем'яную Буду камінь важкий підіймать І, несучи вагу ту страшную, Буду пісню веселу співать (Леся Українка); Титар, сивий, аж білий, з довгими вусами, тричі навхрест підійняв вгору здоровий полив'яний червоний жбан сити, придержуючи зверху рукою хліб, котрим був накритий жбан (І. Нечуй-Левицький); // Переміщати що-небудь угору для виконання якоїсь дії. Юнак повстав проти батька: – Не піду! Не добре діло задумали, батьку! Батько піднімає рушницю. Секунда, і станеться злочин (О. Довженко); Старий, побачивши Свирида і сина, мовчки стає проти них, мовчки підіймає палицю і огріває нею Тимофія по плечі (М. Стельмах); Молдувани обурились. Хто має право рубати їх виноградники? Та вони на шматки розірвуть першого, що підніме сокиру над кущем (М. Коцюбинський); Гуро підняв пістолет і випустив кілька куль у хижака (В. Владко); // Відривати від землі, переборюючи силу тяжіння. Таку колодку удвох із завмагом піднімали! (Остап Вишня); Еней .. Насилу щит підняв чудесний, Не легкий був презент небесний (І. Котляревський); Хто жне, хто перевесла крутить, хто зв'язує, а хто носить снопи, та такі, що здоровому чоловікові більш двох не можна і підняти (Г. Квітка-Основ'яненко); – Як оце який запорожець провиниться, то Палій і дає йому свою шаблю нести, так той, бідний, аж стогне – не підніме нести (Д. Мордовець); [Зачепиха:] Може б я тобі що помогла? [Одарка:] Отакої вигадайте! Ви й рогача не підіймете! (М. Кропивницький); // Знімаючи що-небудь із чогось, переміщати вгору, вбік і т. ін. Отаман підняв циновку з одного шаплика, де було повно річкової і морської риби, подавав вербівцям ножі і вони почали зшкрібать луску з риби (І. Нечуй-Левицький); Вітаючись, він ґречно, але без запобігливості, підняв фетровий капелюх (О. Гончар); // Бути спроможним переміщати яку-небудь вагу в повітрі. Вранці, перед тим, як рушити на переправу, Хаєцький зробив ревізію на возах і доповів командирові роти про наявну кількість мін. Було по боєкомплекту на кожному возі. – Більше не підіймете? – поцікавився Кармазин (О. Гончар); // рідко. Керувати рухом чого-небудь угору; сприяти переміщенню чогось у просторі. – Хотілось би й нам, як Сіробабі, штурмувати плодожерку та бур'яни, а доводиться замість того важкі бомбардувальники піднімати в небо. І піднімаємо, бо треба (О. Гончар); Словами промовляла [Ярославна]: “ .. Нащо ханові стріли хапаєш [вітре], На легкому крилі підіймаєш, В військо мого князя пускаєш?” (Панас Мирний); Христина .. лунко вдарила в долоні. Ворона .. невдоволено каркнула і тільки тоді скікнула, неохоче підіймаючи на чорних крилах своє важке попелясте тіло (М. Стельмах); // тільки док., перен., розм. Бути спроможним справитися з чим-небудь, здійснити і т. ін. щось. – Та що се ви – подуріли? Таку силу поля тринадцятьма душами підняти? (Панас Мирний); [Дудар:] Плануйте так, щоб не по формулі тільки, а мозком і серцем беріть. Бо оту всю суму район мусить хоч там що, а підняти (І. Микитенко). 3. Переміщати на вище місце, залишаючи там. Оброшений потом, обліплений остюками й половою, Гнат сам після жнив піднімав на свіжовимащене жовтою глиною горище важкі мішки (М. Стельмах); Жінки-носійки підіймають на голову чемодани (М. Коцюбинський); Хлопці підбігають до Брюллова, підіймають його на руки і несуть з голосним “ура” до славетної “Помпеї” (О. Іваненко); Вона насилу підняла на плечі важкі відра, аж трохи застогнала (І. Нечуй-Левицький); // Возити угору ліфтом, підйомником. Традиційний виступ перед стартом, і ліфт піднімає космонавта-4 на борт корабля (з газ.). 4.…