піклуватися[піклува́тися]

піклува́тися - у юся, - у єшся, недок. 1》 про кого – що , за кого – що , ким , чим . Виявляти увагу, турботу про потреби кого-, чого-небудь. || без додатка . Виявляти неспокій з приводу влаштування кого-, чого-небудь, клопотатися про когось, щось. 2》 коло кого – чого . Дбаючи про кого-, що-небудь, робити послуги, допомагати, створювати необхідні умови і т. ін. 3》 за ким – чим . Бути в стані тривоги, тривожитися, хвилюватися через кого-, що-небудь.

ПІКЛУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, недок. 1. про кого – що, за кого – що, ким, чим. Виявляти увагу, турботу про потреби кого-, чого-небудь. Насті спершу трохи чудно було, що про неї так піклуються (М. Коцюбинський); – Спасибі вам, що ви так піклуєтесь за його [нього] (Панас Мирний); Слава про бессарабського народного месника, який карав панів і піклувався долею бідних, прийшла на одеські береги (Ю. Смолич); // без дод. Виявляти неспокій з приводу влаштування кого-, чого-небудь, клопотатися про когось, щось. Стара Морозиха піклувалася все: – Може б ти, дочко, прилягла трохи? (А. Головко). 2. коло кого – чого. Дбаючи про кого-, що-небудь, робити послуги, допомагати, створювати необхідні умови і т. ін. – Та таки й дитина, Хоча воно вже й підросло, Та все ж таки треба Коло його піклуватись (Т. Шевченко). 3. за ким – чим. Бути в стані тривоги, тривожитися, хвилюватися через кого-, що-небудь. В Зеленій горці .. за святом пан сам піклувався (Панас Мирний); – Вся рота з тебе очей не зводить, .. всі товариші піклуються за тобою... (О. Гончар).