пільга[пі́льга]

пі́льга -и, ж. 1》 Повне або часткове звільнення від дотримання встановлених законом загальних правил, виконання яких-небудь обов'язків. Податк о ва п і льга — часткове або повне звільнення фізичних і юридичних осіб від податків. 2》 перев. у сполуч. зі сл. робити, зробити, давати, дати і т. ін. Великодушне, не дуже суворе ставлення до чиєї-небудь провини. 3》 перев. мн. , заст. Те саме, що вільність 2). 4》 діал. Полегшення.

ПІ́ЛЬГА, и, ж. 1 . Повне або часткове звільнення від дотримання встановлених законом загальних правил, виконання яких-небудь обов'язків. Перев'язали [козаки] собі звечора рани, випили .. горілки з порохом і лягли відпочити, маючи право на пільгу (М. Старицький); Єдиною пільгою тепер було те, що деяких хворих можна було відправляти в ревер – табірний госпіталь, де вони, хоч і не завжди, могли одужати (А. Хижняк). 2. перев. у сполуч. зі сл. робити, зробити, давати, дати і т. ін. Великодушне, не дуже суворе ставлення до чиєї-небудь провини. [Інші голоси:] Сей чесний! Сей невинен! Дати пільгу! на волю випустить! (Леся Українка). 3. перев. мн., заст. Те саме, що ві́льність 2. Українські купці, які провозили свої товари по території центральних районів Росії [у XVIII ст.], одержували різні пільги (з наук. літ.); Ще говорить [Степура] щось про батька, що теж під мобілізацію потрапля, і про сво…