піїт
Дані Атласу
Значення
Поет. Піїти в одах вихваляли Войну [війну] й царицю (Шевч., II, 1953, 54); І він, піїт з принишклої Полтави, Замість печалі дарував нам сміх (Дмит., Книга боротьби, 1939, 46).
Морфологія
іменник · 17 форм · VESUM
| Відмінок | Однина | Множина |
|---|---|---|
| Називний | піїт | піїти |
| Родовий | піїта | піїтів |
| Давальний | піїтові / піїту | піїтам |
| Знахідний | піїта | піїтів |
| Орудний | піїтом | піїтами |
| Місцевий | піїті / піїтові / піїту | піїтах |
| Кличний | піїте | піїти |
Марковані форми (нестягнені, застарілі, розмовні)
Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.
| Форма | Позначка |
|---|---|
| піїти | множина, знахідний |
Літературні засвідчення
На майдані супроти базару, Рукавом зітерши сьомий піт, Гармоніст співає про "пожари", Про "фронти",— Як справдішній піїт.
Джерело: literary_fts
Переклад
Джерело: kaikki/Wiktionary (CC BY-SA 3.0)
Вікіпедія
Поет
Пое́т, поетéса —Людина, яка пише літературні віршовані, прозові і драматичні поетичних творів. // Художник будь-якого виду мистецтва, твори якого відзначаються поетичністю. // Той, хто оспівує, прославляє що-небудь; співець, поет-пісняр, піїт, бард, скальд, піїта, віршомаз. Людина, що поетично сприймає дійсність, поетично ставиться до навколишнього світу.
Джерело: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%B5%D1%82