раб[ра́б]

- а , ч. 1》 У рабовласницькому суспільстві – людина, яка була позбавлена будь-яких прав і засобів виробництва й перебувала у повній власності рабовласника. || Селянин-кріпак або слуга кріпосника. || Людина, яка потрапила в економічну, політичну залежність від кого-небудь, втратила свої права, свободу дій. 2》 перен. Той, хто сліпо виконує волю вищестоящої особи, осіб, плазує перед ними. 3》 перен. Той, хто повністю підпорядковує чому-небудь свою волю, вчинки і т. ін. Раб б о жий — а) (рел.) християнин; б) (жарт.) чоловік взагалі.

РАБ, а́, ч. 1 . У рабовласницькому суспільстві – представник експлуатованого класу, людина, яка була позбавлена будь-яких прав і засобів виробництва й перебувала в повній власності свого володаря – рабовласника. Раби були першим в історії пригнобленим класом. Вони не мали власності, були позбавлені всіх прав і належали своїм панам-рабовласникам, на яких змушені були працювати (з навч. літ.); [Неофіт-раб:] Я честь віддам титану Прометею, що не творив своїх людей рабами (Леся Українка); Величезний старовинний вал, зведений в сиву давнину руками рабів, .. зараз весь був начинений бетоном та сталлю (О. Гончар); * У порівн. Я працював, як раб (І. Франко); // Селянин-кріпак або слуга кріпосника. Пригадались йому батько, мати, сумні розмови про панщину, про різки, про те, як на собак людей міняють, в карти програють... Раніш ці розмови не дуже вражали хлопця .. Тепер лягли вони на нього всією…