рада[ра́да]

ра́да -и, ж. 1》 Пропозиція, вказівка, як діяти в яких-небудь обставинах, допомога добрим словом у скруті; порада. Давати собі раду . 2》 Спільне обговорення яких-небудь питань, обмірковування чого-небудь із кимсь. || Нарада, засідання. Держ а ти (р а дити) р а ду — радитися з ким-небудь. 3》 Колегіальний орган якої-небудь організації, установи чи сама організація, установа, що розпоряджається, керує ким-, чим-небудь або радить у чомусь. Вчена рада . Педагогічна рада . Біржов а р а да — вищий орган управління біржі. Р а да Безп е ки ООН — основний постійно діючий орган ООН, на який покладено головну відповідальність за підтримання міжнародного миру й безпеки. Р а да директор і в — колегіальний орган, який здійснює загальне керівництво діяльністю акціонерного товариства. 4》 Орган державної влади, який є формою політичної організації суспільства. Верх о вна Р а да Укра ї ни — найвищий орган…

РА́ДА, и, ж. 1 . Пропозиція, вказівка, як діяти в яких-небудь обставинах, допомога добрим словом у скруті; порада. – А відтак вибираймо ми Петра Коваленка на начальника нашої громади. Отака моя рада! – скінчив Йван Хворостюк (Л. Мартович); Подякувала Синиця Крукові за добру раду і полетіла шукати Бузька (І. Франко); – Та коли вже мене вшанували, то моя рада: не гаяти, товариші, часу (О. Довженко). 2. Спільне обговорення яких-небудь питань, обмірковування чого-небудь з кимсь. – Насте, – кличемо, – іди лишень до ради, порадимось. – Голова болить! – одказала (Марко Вовчок); На ранок радиться [Максим] з Явдохою: як би від Сидора відскіпатись? Коли й Сидір якраз настиг на ту раду (Панас Мирний); // Нарада, засідання. – Все... Починаємо! – сказав генерал армії Глазунов і, поглянувши на годинник, підвівся над картами. Підвелися й усі генерали, полковники, командири й політпрацівники. Військова…