раджа[ра́джа]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
РА́ДЖА, і, ч. У стародавній Індії – правитель держави; з часів середньовіччя і до 1950 р. – князівський титул і особа, що мала цей титул. У середині XIX ст. англійці приєднали до своїх володінь величезні центральні і північні області Індії, що раніше підлягали раджам (феодальним царкам) (з навч. літ.).
Морфологія
іменник · 15 форм · VESUM
| Відмінок | Однина | Множина |
|---|---|---|
| Називний | ра́джа | ра́джі |
| Родовий | ра́джі | ра́джів |
| Давальний | ра́джі | ра́джам |
| Знахідний | ра́джу | ра́джів |
| Орудний | ра́джею | ра́джами |
| Місцевий | ра́джі | ра́джах |
| Кличний | ра́дже / раджо | ра́джі |
Марковані форми (нестягнені, застарілі, розмовні)
Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.
| Форма | Позначка |
|---|---|
| ра́джі | множина, знахідний |
Літературні засвідчення
— З Саіба вийде дуже розумний раджа, а се для мене і для всіх пашів не на руку".
Джерело: literary_fts
Переклад
Джерело: e2u.org.ua (Rysin, Starko et al.)
Вікіпедія
Раджа
Ра́джа — індійський титул правлячої особи, монарха. Відповідає європейським титулам князя, герцога, короля або царя; ісламським титулам султана або набоба; перському шах.
Джерело: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B0