радимичі[ради́мичі]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
РАДИ́МИЧІ, ів, мн. (одн. ради́мич, а, ч.). Група східнослов'янських племен, які жили в межиріччі Дніпра і Десни. Між верхів'ями Дніпра і р. Сожем розміщалися радимичі (з наук. літ.); У поході 907 р. брали участь словени, кривичі, древляни, радимичі, .. тобто всі ті слов'янські племена, які на той час були підвладні Олегові (з навч. літ.).
Літературні засвідчення
Поляни ж, як говорилось, жили осібно, належали до словінського роду і назвалися поляни. А деревляни також словени і назвалися древлянами. Радимичі ж і вятичі — від ляхів. Було у ляхів два брати — Радим, а другий Вяток. І прийшли і сіли: Радим на Сожі, і від нього прозвалися радимичі, а Вятко сів зі своїм родом по Оці, від нього і прозвалися в’ятичі. І жили в мирі поляни, і древляни, і сіверо, і радимичі, і в’ятичі, і хорвати.…
Джерело: literary_fts
Переклад
Джерело: Wikidata
Вікіпедія
Радимичі
Радимичі — східнослов'янський союз племен, який займав землі між р. Дніпром і р. Сожжю, Лівобережжя на північ від Києва, земля «Родунія» і це народ «родимий» (рідний); нині південно-східна Білорусь. Ці племена займалися мисливством, пасічництвом, скотарством та підсічним хліборобством. Головні міста — Гомель, Чечерськ і Вщиж. Згідно Повісті временних літ, в сер. ІХ ст. радимичі сплачували данину хозарам, але у 885 році Київський князь Олег поширив свій вплив на їхні землі і почав брати з них данину. Остаточно радимичів до Київської Русі приєднав князь Володимир Святославич 984 року.
Джерело: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%87%D1%96