радитися[ра́дитися]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
РА́ДИТИСЯ, джуся, дишся, недок. 1. з ким. Питати, просити у кого-небудь ради (у 1 знач.). Ось йому минуло дванадцять літ. Восени радиться Мотря з матір'ю: – Чи не наняти б нам Чіпку хоч за харч служити? (Панас Мирний); Дівча плаче, потім радиться з братом – що робити (Леся Українка). 2. Спільно обговорювати які-небудь питання, обмірковувати що-небудь з кимсь. От радиться громада стала – Кому б то пасічником буть? (Л. Глібов); Бурлаки почали змовлятись, щоб утікать од Бродовського, і радились, куди тікати (І. Нечуй-Левицький); Дівчатка співали пісню, а хлопці йшли попереду і радились, як краще організувати роботу [знищення бур'янів] (Ю. Збанацький).
«радитися» засвідчено в словнику Б. Грінченка (1907). Це один із найповніших домодерних реєстрів української лексики.
Морфологія
дієслово · 35 форм · VESUM
Інфінітив: ра́дитися / ра́дитись
| Особа | Однина | Множина |
|---|---|---|
| 1 особа | ра́джусь / ра́джуся | ра́димось / ра́димося / ра́димся |
| 2 особа | ра́дишся | ра́дитесь / ра́дитеся |
| 3 особа | ра́диться | ра́дяться |
| Особа | Однина | Множина |
|---|---|---|
| 1 особа | ра́дитимусь / ра́дитимуся | ра́дитимемось / ра́дитимемося / ра́дитимемся |
| 2 особа | ра́дитимешся | ра́дитиметесь / ра́дитиметеся |
| 3 особа | ра́дитиметься | ра́дитимуться |
Літературні засвідчення
Врешті-решт упирі, що, як і кожні батьки, які люблять свою дитину, всіляко пробували зарадити страшному лихові, втратили надію, що їхня дитина ще колись навернеться на справжній упирячий шлях, і, хоч і як їм жаль краяв серце, стали радитися, чи не підкинути свого звироднілого нащадка людям, щоб бодай остаточно не зганьбити упирячого роду й племені.
Джерело: literary_fts
Переклад
Джерело: e2u.org.ua (Rysin, Starko et al.)