радіти[раді́ти]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
раді́ти - і ю, - і єш, недок. Відчувати радість із приводу чого-небудь. || за кого – що , з чого . Відчувати радість за кого-небудь, з приводу чиїхось успіхів, приємних, радісних подій і т. ін. || кому , чому . Відчувати радість з якоїсь нагоди, з певного приводу. || ким , розм. , рідко . Утішатися, тішитися ким-небудь.
РАДІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок. Відчувати радість з приводу чого-небудь. Вставало сонце з-за могили, Раділи люде встаючи. А мати й спати не лягала (Т. Шевченко); Радійте, співайте! Гучна перемога! Вже ворог тікає – відкрилась дорога! (П. Тичина); Давно не співали в хаті Гайворонів, і Дарина Михайлівна радіє, що разом із сином завітала до хати й пісня (М. Зарудний); * Образно. Був ясний день, веселая година; Раділи і садок, і поле, і долина (Л. Глібов); // за кого – що, з чого. Відчувати радість за кого-небудь, з приводу чиїхось успіхів, приємних, радісних подій і т. ін. Твої праці всіх зацікавили, як в Галичині, так і тут, і я дуже радію за мою кохану авторку (М. Коцюбинський); Як радію за ту я людину, що загублену радість знайшла (В. Сосюра); Тільки одна Ніна Коробейник не раділа, здається, успіхам своєї подруги (О. Донченко); Ясногорську називали в розмовах не інакше, як Вірною. Вірна!.. Н…
Етимологія
Джерело: Wiktionary
Морфологія
дієслово · 22 форми · VESUM
Інфінітив: раді́ти
| Особа | Однина | Множина |
|---|---|---|
| 1 особа | раді́ю | раді́ємо / ра́дієм |
| 2 особа | раді́єш | раді́єте |
| 3 особа | раді́є | раді́ють |
| Особа | Однина | Множина |
|---|---|---|
| 1 особа | раді́тиму | раді́тимем / раді́тимемо |
| 2 особа | раді́тимеш | раді́тимете |
| 3 особа | раді́тиме | раді́тимуть |
Марковані форми (нестягнені, застарілі, розмовні)
Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.
| Форма | Позначка |
|---|---|
| радіть | інфінітив |
Синоніми та антоніми
Фразеологізми та сталі вирази
(аж) душа (серце) радіє (радується) у кого і без додатка
Хто-небудь дуже задоволений чимсь, відчуває радість, насолоду, втіху від чогось. — Як стрінуся з просвіченим (освіченим) чоловіком, то в мене аж душа радіє (І. Нечуй-Левицький); Надворі лютує зима-лихоманка, А в мене у хаті щебече веснянка, Аж серце радіє (Л. Глібов); Ой як вона заспіває,— село розлягає... Ой як вона засміється, душа радується (Нар. лірика)
Фразеологічний словник української мовиЛітературні засвідчення
…ересвідчилося, що весь коштовний харч зужитий, зажадало, щоб батьки, винагородивши, відпустили чоловіка й влаштували бучний бенкет, заки воно піде поміж люди, оскільки прийшов час радіти батькам, тому що сповнилися їхні мрії. І коли на бенкеті упиреня не тільки батькам, а й усьому упирячому племені повідало, що віднині воно живитиметься виключно людською волею, за…
Джерело: literary_fts
У курсі — модулі, де зустрічається це слово
Сканування curriculum/l2-uk-en/*/*/vocabulary.yaml · 1 модулі
Переклад
Джерело: dmklinger