ранений[ра́нений]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
РА́НЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до ра́нити. [Кузьма:] На фронті був? [Тарас:] Три роки відрубав; два рази ранений, тричі контужений (О. Корнійчук); // ра́нено, безос. пред. Дорогою язикатий виконавець розказав їм, що “голову ранено, і хтозна, чи до ранку доживе. Там кровиці натекло – повна сільрада!” (Григорій Тютюнник). 2. у знач. прикм., розм. Те саме, що пора́нений 2. На перон помалу на милицях, з забинтованою головою вийшов ранений солдат (О. Корнійчук); Сидів [Марусяк] на камені. Ранена нога одноманітно щеміла (Г. Хоткевич); // у знач. ім. ра́нений, ного, ч.; ра́нена, ної, ж. Людина, яка дістала поранення. – Води! – попрохав ранений (М. Коцюбинський).
«ранений» засвідчено в словнику Б. Грінченка (1907). Це один із найповніших домодерних реєстрів української лексики.
Морфологія
прикметник · 32 форми · VESUM
| Форма | Позначка |
|---|---|
| ра́неній | жін., давальний |
| ра́нена | жін., кличний |
| ра́неній | жін., місцевий |
| ра́нена | жін., називний |
| ра́неною | жін., орудний |
| ра́неної | жін., родовий |
| ра́нену | жін., знахідний |
| ра́неному | чол., давальний |
| ра́нений | чол., кличний |
| ра́ненім | чол., місцевий |
| ра́неному | чол., місцевий |
| ра́нений | чол., називний |
| ра́неним | чол., орудний |
| ра́неного | чол., родовий |
| ра́неного | чол., знахідний |
| ра́нений | чол., знахідний |
| ра́неному | сер., давальний |
| ра́нене | сер., кличний |
| ра́ненім | сер., місцевий |
| ра́неному | сер., місцевий |
| ра́нене | сер., називний |
| ра́неним | сер., орудний |
| ра́неного | сер., родовий |
| ра́нене | сер., знахідний |
Літературні засвідчення
А крім того — їх все-таки двоє і вони зовсім не такі, що "зірвались з гілляки, на якій висіли вже з тиждень", хоч лейтенант і ранений.
Джерело: literary_fts
Переклад
Джерело: e2u.org.ua (Rysin, Starko et al.)