рант

іменник · «Вузенька смужка шкіри, яка пришивається, з’єднуючи верх взуття з підошвою. Ні до чобота закаблук, ні до черевика рант (Укр.. присл.., 1955, 232); Хлопці винесли чоботи. Нові, з ...»

✓ Питома українська лексикаNot in the practice pool yetЩе немає в наборі практики

Питома українська лексика

Ця форма має українське джерельне підтвердження.

Дані Атласу

Значення2 картки

Походженняочікує джерело

Морфологія17 форм

Написання і вимоваочікує джерело

Стилістиказахист питомості

Синоніміяочікує джерело

Омонімочікує джерело

Паронімочікує джерело

Фразеологіяочікує джерело

Приповідкиочікує джерело

Стиль і нормаочікує джерело

Засвідченнялітературний корпус

Курспоза курсом

Переклад1 англ.

Wikimediaочікує джерело

Зовнішніочікує добірку

Значення

СУМ-20сучасний тлумачний словник

РАНТ, а, ч. Вузенька смужка шкіри, яка пришивається, з'єднуючи верх взуття з підошвою. Ні до чобота закаблук, ні до черевика рант (прислів'я); Хлопці винесли чоботи. Нові, з дрібним рантом (В. Кучер).

Грінченко (1907)домодерна фіксація · не переклад

«рант» засвідчено в словнику Б. Грінченка (1907). Це один із найповніших домодерних реєстрів української лексики.

Морфологія

іменник · 17 форм · VESUM

Відмінювання
Відмінок	Однина	Множина
Називний	рант	ра́нти
Родовий	ра́нта	ра́нтів
Давальний	рантові / ра́нту	ра́нтам
Знахідний	рант	ра́нти
Орудний	ра́нтом	ра́нтами
Місцевий	ра́нті / рантові / ра́нту	ра́нтах
Кличний	ра́нте	ра́нти

Літературні засвідчення

Нечуй-Левицький І. · Іван Нечуй-Левицький. Старосвітські батюшки та матушки · 1838

Балабуха знов витяг з кишені хустку, нащось знов втер носа, тричі кашлянув і почав тихою ходою ходити по світлиці од кутка до кутка, поглядаючи то на двері в кімнату, то на свої широкі, на корках, чоботи, пошиті "в рант", як тоді казали.

literary_fts · 27d4d02a_c0011

Джерело: literary_fts

Переклад

рант↔

welt