ратище[ра́тище]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
РА́ТИЩЕ, а, с., заст. 1. Древко (у 1 знач.). Хмельницький взяв обома руками ратище, поцілував червоно-синій прапор (Н. Рибак); З-за лісу .. виїхали вершники. Передні тримали поскручувані на ратищах корогви (Іван Ле). 2. Спис. Вже третій день тривали лови. Багато оленів-рогачів і чорногривих турів лягло головами від стріл і ратищ боярських (І. Франко); * Образно. Мріють у тремтячому мареві далекі села, наставивши в небо чорні ратища колодязних журавлів (Григорій Тютюнник); * У порівн. Дзьоби в них ніби гострі ратища (А. Малишко).
«ратище» засвідчено в словнику Б. Грінченка (1907). Це один із найповніших домодерних реєстрів української лексики.
Морфологія
іменник · 15 форм · VESUM
| Відмінок | Однина | Множина |
|---|---|---|
| Називний | ра́тище | ра́тища |
| Родовий | ра́тища | ра́тищ |
| Давальний | ра́тищу | ра́тищам |
| Знахідний | ра́тище | ра́тища |
| Орудний | ра́тищем | ра́тищами |
| Місцевий | ра́тищі / ра́тищу | ра́тищах |
| Кличний | ра́тище | ра́тища |
Літературні засвідчення
Ратище в руках нам свище й пестить ляском диск, понад гуркотливе грище кулі срібний блиск й має м'яко м'яч.
Джерело: literary_fts
Переклад
Джерело: e2u.org.ua (Rysin, Starko et al.)