реактив[реакти́в]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
РЕАКТИ́В, у, ч., хім. Речовина, що вступає в характерну реакцію з іншою речовиною і тим самим дає можливість виявити наявність останньої в певній сполуці. Найпростіше завчасно ввести ізотоп у ту речовину чи реактив, з допомогою якого вона аналізується (з наук.-попул. літ.); Оксана тихо відійшла до своїх реактивів, знову поринула в роботу (В. Кучер). △ (1) Хімі́чний реакти́в – речовина для хімічного аналізу, науково-дослідних і лабораторних робіт. Реактиви розрізняють за ступенем чистоти; (2) Хімі́чні реакти́ви – тверді, рідкі, газоподібні речовини різних ступенів чистоти, призначені для різноманітних аналітичних, препаративних та інших робіт у хімічних та інших лабораторіях.
Морфологія
іменник · 17 форм · VESUM
| Відмінок | Однина | Множина |
|---|---|---|
| Називний | реакти́в | реакти́ви |
| Родовий | реакти́ву | реакти́вів |
| Давальний | реакти́вові / реакти́ву | реакти́вам |
| Знахідний | реакти́в | реакти́ви |
| Орудний | реакти́вом | реакти́вами |
| Місцевий | реакти́ві / реакти́вові / реакти́ву | реакти́вах |
| Кличний | реакти́ве | реакти́ви |
Переклад
Джерело: e2u.org.ua (Rysin, Starko et al.)
Вікіпедія
Реактанти
Реакта́нти — речовини, що вступають у хімічну реакцію.
Джерело: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%B8