рейка[ре́йка]

ре́йка -и, ж. 1》 Сталевий вузький брусок, що прикріплюється двома рядами на шпалах для руху залізничних, трамвайних та інших поїздів, вагонеток, підйомних кранів і т. ін. || Кусок такого бруска, що використовується для подання певних сигналів. 2》 перев. мн. , перен. Напрям діяльності, способи дії і т. ін. Став а ти на р е йки чого, які — обирати певний спосіб життя, дії, напрям діяльності і т. ін. 3》 Вузька і тонка дерев'яна планка чи брусок. 4》 Дерев'яний брусок або планка з поділками для вимірювання лінійних величин. Геодез и чна р е йка — вимірювальний пристрій, що його використовують при нівелюванні.

РЕ́ЙКА, и, ж. 1 . Сталевий вузький брусок, що прикріплюється двома рядами на шпалах для руху залізничних, трамвайних та ін. поїздів, вагонеток, підйомних кранів і т. ін. Задній вагон товарного поїзда зійшов з рейок і якихось сто з гаком метрів проскакав по костилях і шпалах (П. Козланюк); По підвісній рейці пролетіла вагонетка, по кругу завернула до гноєсховища, перекинулася, і гній висипався в яму (С. Чорнобривець); Викопано котлован, прибули машини, стали на рейках баштові крани (В. Кучер); // Кусок такого бруска, що використовується для подання певних сигналів. Сирени крик. У рейку б'ють тривогу. Із штабу дзвонять. Вилетіть велять (І. Гончаренко); Світає. Щебечуть солов'ї. Нічний сторож десь гучно вдарив п'ять разів у рейку (М. Зарудний). 2. мн., перен. Напрям діяльності, способи дії і т. ін. 3. Вузька й тонка дерев'яна планка або брусок. Черниш лежав з широко розплющеними очима і ди…