реній[ре́ній]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
РЕ́НІЙ, ю, ч. Хімічний елемент – твердий, але пластичний, сріблястого кольору метал. Реній, відкритий у 1925 р., є дуже рідкісним елементом (з навч. літ.); Реній усуває ламкість вольфраму й молібдену (з наук.-попул. літ.).
Морфологія
іменник · 10 форм · VESUM
| Форма | Позначка |
|---|---|
| ре́нієві | чол., давальний |
| ре́нію | чол., давальний |
| ре́нію | чол., кличний |
| ре́нієві | чол., місцевий |
| ре́нії | чол., місцевий |
| ре́нію | чол., місцевий |
| ре́ній | чол., називний |
| ре́нієм | чол., орудний |
| ре́нію | чол., родовий |
| ре́ній | чол., знахідний |
Переклад
Джерело: dmklinger
Вікіпедія
Реній
Реній — хімічний елемент. Від назви р. Рейну. Символ Re, атомний номер 75; атомна маса 186,207. У природі існує два ізотопи: стабільний 185Re і радіоактивний 187Re. Елемент передбачений Д.Менделєєвим в 1869 р., виявлений в 1925 р. німецькими геохіміками І. та В. Ноддак в колумбіті і ґадолініті. У 1926 р. реній був виділений ними в чистому вигляді, а в 1928 р. вони встановили, що найвищий вміст його характерний для молібденіту і що реній є геохімічним аналогом молібдену.
Джерело: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%BD%D1%96%D0%B9