репер[ре́пер]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
РЕПЕР. РЕПЕ́Р, а, ч., геод. 1. Закріплений на місцевості знак у вигляді стовпчика, рейки і т. ін., що позначає висоту над рівнем моря, визначену нівелюванням. Зліз [Синявін] на невеличкий припічок на скелі, де стояв репер (Іван Ле); На старому кукурудзищі навколо репера – пакільця, що визначає центр стовбура майбутньої шахти, – стояли слюсарі-монтажники (М. Рудь). 2. військ. Допоміжна точка, за допомогою якої здійснюється пристрілювання гармат з подальшим перенесенням вогню на ціль. 3. мат. Cукупність лінійно незалежних векторів лінійного простору, взятих у певному порядку і відкладених із спільного початку; те саме що базис у 5 знач. РЕ́ПЕР, а, ч., муз. Виконавець репу.
Морфологія
іменник · 17 форм · VESUM
| Відмінок | Однина | Множина |
|---|---|---|
| Називний | ре́пер | ре́пери |
| Родовий | ре́пера | ре́перів |
| Давальний | ре́перові / ре́перу | ре́перам |
| Знахідний | ре́пера | ре́перів |
| Орудний | ре́пером | ре́перами |
| Місцевий | ре́пері / ре́перові / ре́перу | ре́перах |
| Кличний | ре́пере | ре́пери |
Марковані форми (нестягнені, застарілі, розмовні)
Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.
| Форма | Позначка |
|---|---|
| ре́пери | множина, знахідний |
Переклад
Джерело: e2u.org.ua (Rysin, Starko et al.)