ритміка[ри́тміка]

ри́тміка -и, ж. 1》 Сукупність усіх конкретних виявів ритму. 2》 Наука про ритм та його закономірності. Закони ритміки . || Розділ віршування, що вивчає природу віршового ритму, принципи й методику його аналізу. 3》 Система фізичних вправ із музичним супроводом, призначених для виховання відчуття ритму.

РИ́ТМІКА, и, ж. 1 . Сукупність усіх конкретних виявів ритму. У жартівливих піснях наспівного типу ритміка змінюється доволі часто (з наук. літ.); Пісня допомагала людям дружно працювати і справляти обряди й у свою чергу успадкувала від них ритміку трудових процесів (з наук. літ.); У ліричних епізодах [опери “Запорожець за Дунаєм”] зустрічається вальсоподібна ритміка, властива українському побутовому романсові (з наук. літ.); Ритміка поезії Лесі Українки дуже різноманітна. Найбільш уживаними в ній є трискладові розміри, особливо анапест (з навч. літ.); У цілому вишивка Львівської області відзначається легкістю й декоративністю композиції, виразністю ритміки, .. різноманітністю способів виконання (з наук. літ.); Організм людини – найскладніша з існуючих на Землі систем, яка внаслідок довгої еволюції пристосувалася до ритміки нашої планети (з газ.). 2. Наука про ритм. Закони ритміки ; // Р…