родинний[роди́нний]

роди́нний -а, -е. 1》 Прикм. до родина 1). || Який належить родині, сім'ї. || Який переходить від покоління до покоління. || Який здійснюється, відбувається за участю членів родини, сім'ї. || Який складається з членів родини, сім'ї. 2》 Стос. до родини (у 1 знач. ), пов'язаний з життям родини, в родині. Род и нне пр а во — галузь права, що регулює шлюбні стосунки, спорідненість, усиновлення та взяття дітей у сім'ю на виховання. 3》 Притаманний, власт. рідним (про почуття, стосунки, ставлення). || Сповнений сердечності, інтимності; душевний. || Який існує між родичами. Вступати в родинні стосунки . 4》 діал. В якому народився і виріс хто-небудь; рідний (у 4 знач. ).

РОДИ́ННИЙ, а, е. 1 . Прикм. до роди́на 1. Взагалі родинне життя надзвичайно якось скоро увійшло в свою колію (Г. Хоткевич); // Який належить родині, сім'ї. Повернувшись з громадянської війни, заселив [Шамрай] усім виводком родинне дворище, на руїнах прадідівських палаців одбухав будиночок на вісім кімнат (Григорій Тютюнник); Воля витягла з шафи оберемок старої родинної одежі й пожбурила на ліжко (Ю. Яновський); // Який переходить від покоління до покоління. Якась розхристана, в одній сорочці жінка просовувалась крізь натовп ближче до хати і притискала до грудей кривий семисвічник з старого срібла, єдину, може, цінну родинну річ (М. Коцюбинський); – Написала в листі, що це ковзани не прості, а майже родинна реліквія (А. Головко); – Хтось .. загубив золотий перстень з фальшивим брильянтом, якусь там родинну пам'ятку (С. Масляк, пер. з тв. Я. Гашека); // Який здійснюється, відбувається за…