розбивати[розбива́ти]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
розбива́ти - а ю, - а єш, недок. , розб и ти, -зіб' ю , -з і б' є ш, док. , перех. 1》 Ударяючи чим-небудь об щось чи упускаючи на землю, підлогу, порушувати його цілісність. || Ударяючи по чому-небудь, ділити, дробити, роздавлювати його на частини, шматки. || безос. Розбивати окови . 2》 Пошкоджувати, руйнувати, приводити до непридатного стану що-небудь поштовхами, ударами, струсом і т. ін. || безос. 3》 Ушкоджувати, ранити, дуже забивати яку-небудь частину тіла. || Уражати все або яку-небудь частину тіла, роблячи його нерухомим, безсилим (про параліч). Розбивати лоба . 4》 Позбавляти кого-небудь сил, енергії; знесилювати, виснажувати. Розбити серце . 5》 Завдавати поразки кому-, чому-небудь, перемагати когось, щось у боротьбі, битві. || Здобувати перемогу у грі або в змаганнях. || Убивати, знищувати у битві, бою. 6》 перен. Перешкоджати у здійсненні, виконанні чого-небудь, робити неможливим…
РОЗБИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., РОЗБИ́ТИ, зіб'ю́ зі́б'є́ш, док. 1. що. Ударяючи чим-небудь об щось чи впускаючи на землю, підлогу, порушувати його цілісність. Дружки беруть її [Марусю] попід руки. Тим часом татари розбивають вікна і вскакують у хату (І. Нечуй-Левицький); Не питаючись, чи Давид хоче вечеряти, тітка запалює на припічку трусок, ставить на нього пательню і розбиває крашанки (М. Стельмах); Ми з братом жирували й розбили макітру з тістом (Григорій Тютюнник); Коло берега кригу розбив штормик (Ю. Яновський); // Ударяючи по чому-небудь, ділити, дробити, роздавлювати його на частини, шматки. Якийсь час працюють мовчки. Зет приносить нову брилу і знов розбиває її (Леся Українка); Гірська земля тверда, мов камінь. Кожну грудку Катерина розбивала, розсікала на дрібні шматочки (С. Чорнобривець); Микула виніс із хижі й розбив на дерев'яному чурбані дві корчаги – на цій землі вони батьк…
Етимологія
Джерело: Wiktionary
Морфологія
дієслово · 23 форми · VESUM
| Форма | Позначка |
|---|---|
| розбива́тимем | майбутній, множина, 1 ос. |
| розбива́тимемо | майбутній, множина, 1 ос. |
| розбива́тимете | майбутній, множина, 2 ос. |
| розбива́тимуть | майбутній, множина, 3 ос. |
| розбива́тиму | майбутній, однина, 1 ос. |
| розбива́тимеш | майбутній, однина, 2 ос. |
| розбива́тиме | майбутній, однина, 3 ос. |
| розбивано | |
| розбива́ймо | наказовий, множина, 1 ос. |
| розбива́йте | наказовий, множина, 2 ос. |
| розбива́й | наказовий, однина, 2 ос. |
| розбива́ти | інфінітив |
| розбива́ла | минулий, жін. |
| розбива́в | минулий, чол. |
| розбива́ло | минулий, сер. |
| розбива́ли | минулий, множина |
| розбива́ємо | теперішній, множина, 1 ос. |
| розбива́єм | теперішній, множина, 1 ос. |
| розбива́єте | теперішній, множина, 2 ос. |
| розбива́ють | теперішній, множина, 3 ос. |
| розбива́ю | теперішній, однина, 1 ос. |
| розбива́єш | теперішній, однина, 2 ос. |
| розбива́є | теперішній, однина, 3 ос. |
Марковані форми (нестягнені, застарілі, розмовні)
Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.
| Форма | Позначка |
|---|---|
| розбивать | інфінітив |
| розбива | теперішній, однина, 3 ос. |
Синоніми та антоніми
Фразеологізми та сталі вирази
ламати (проламувати, розбивати і т. ін. ) / зламати (проламати, розбити і т. ін. ) лід (кригу)
1. перев. зі сл. перший. Мати успішний початок, досягати успіху в чому-небудь. (Омелян:) Тут би я, проламавши перший лід, здобувши собі довір’я людей, міг би був зробити чимало доброго (І. Франко). 2. Долаючи великі перешкоди, значні труднощі, досягати вирішальних змін у чому-небудь. Лід треба ламати. Треба Гната прикрутити так, щоб він визнав свої помилки і припинив чинити неподобства! Хлопець він, здається, непоганий (Григорій Тютюнник); Щоб великі труднощі, то й ні. Просто непорозуміння з комунальним господарством міста. Доведеться ще ламати кригу (Іван Ле). 3. перев. чого. Боротися проти чого-небудь небажаного, неприємного в людських сто…
Фразеологічний словник української мовиламати (розбивати і т.ін.) / проламати (розбити і т.ін.) лід (кригу)
перев. зі сл. перший. Мати успішний початок, досягати успіху в чому-небудь. Омелян: Тут би я, проламавши перший лід, здобувши собі довір'я людей, міг би був зробити чимало доброго (І. Франко). 2. Долаючи великі перешкоди, значні труднощі, робити вирішальні зміни в чому-небудь. Лід треба ламати. Треба Гната прикрутити так, щоб він визнав свої помилки і припинив чинити неподобства! Хлопець він, здається, непоганий (Григорій Тютюнник); Щоб великі труднощі, то й ні. Просто непорозуміння з комунальним господарством міста. Доведеться ще ламати кригу (Іван Ле). 3. перев. чого. Боротися проти чого-небудь небажаного, неприємного в людських стосунках.…
Фразеологічний словниклобом горіхи розбивати
Марно витрачати зусилля, час, займаючись пустою справою. — А кажуть, що комендант до вас кожну ніч ходить.— Ну, досить лобом горіхи розбивати (Григорій Тютюнник).
Фразеологічний словникрозбивати / розбити лоб (лоба)
Перед ким--чим. Схилятися перед ким-, чим-небудь; поклонятися комусь, чомусь. — Створили собі ідола і давай перед ним розбивати лоби… (О. Гончар). 2. кому. Докладати максимум зусиль для здійснення чого-небудь. — Ех,— зітхнув Миня,— добре було б по чарочці.. Скажи він це трохи раніше, Люда лоба собі розбила б, а чарочка стояла б на столі (Л. Первомайський).
Фразеологічний словникЛітературні засвідчення
…правляти, поправляти, виправляти, справляти, розправляти, приправляти, доправляти, відправляти. Хочемо змінювати, відкривати, здобувати, винаходити, й з тяжкими джаганами[7] йдемо розбивати замки давно відчинених дверей. Бажаємо, щоб усе було простолінійне, рівне, явне, ясне, зрозуміле, очевидне, наглядне, відкрите, мов на долоні. Навпаки, життя заплітає нас у складн…
Джерело: literary_fts
У курсі — модулі, де зустрічається це слово
Сканування curriculum/l2-uk-en/*/*/vocabulary.yaml · 1 модулі
Переклад
Джерело: dmklinger