розбирати

перебирати (розбирати і т.ін.) / перебрати (розібрати і т.ін.) по кісточках (усі кісточки, усі жилочки) кого, що

До дрібниць обговорювати кого-, що-небудь, займаючись пересудами. —Та замовчіть ви, язикаті! — жбурляє цигарку Петро і береться за лопату.— Звикли всіх по кісточках перебирати (М. Чабанівський); — Перебирають один одного по кісточках — то із заздрощів, то з власної неприязні (І. Цюпа); Наперед уже уявляв їхню зустріч.. Перебравши кісточки однокурсників, перейдуть до викладачів, згадуватимуть їхні дивацтва (Є. Гуцало); Безжалісні дівчатка почали по кісточках розбирати нового вчителя (О. Іваненко); Дуже лаяти, ганьбити кого-небудь. І не було того дня, щоб не було суду над Яковом; вона.. перебирала усі жилочки його,— так не ворогують чужі, так не гризуться запеклі вороги (Панас Мирний). розбиралося по кісточках, безос. І далі вже розбиралося по кісточках Уласа. Наприкінці із усіма подробицями описувалося, як і при яких обставинах Улас підривав авторитет Гната і які слова говорив при цьому (Григорій Тютюнник). 2. Глибоко обдумуючи, детально аналізувати що-небудь. Скільки раз за ці два місяці перебрав по кісточках Іван Федорович своє життя (З газети); — Перш ніж почати працювати із цим приладдям, мусимо оцю роботу — показав Петро Михайлович малюнок на папері — розібрати по кісточках (С. Васильченко).