розбитий[розби́тий]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
розби́тий -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до розбити 1-11), 15). || розб и то, безос. присудк. сл. 2》 у знач. прикм. Розколотий на шматки, потрісканий, побитий. 3》 у знач. прикм. Дуже поношений, рваний (про взуття). 4》 у знач. прикм. Який розтріпався, скуйовдився (про зачіску, волосся); розтріпаний. 5》 у знач. прикм. Знесилений, виснажений чим-небудь. || Морально пригнічений. || Кволий, безсилий (про тіло або його частини). 6》 у знач. прикм. Позбавлений жвавості, ритмічності, твердості (про ходу). 7》 у знач. прикм. Який втратив своє нормальне звучання (про голос); хриплий, дрижачий. 8》 у знач. прикм. Якого зіпсовано частою їздою, ходінням і т. ін. (про шлях, дорогу). 9》 у знач. прикм. , перен. Якого занапащено, знівечено чим-небудь. || Якого погіршено, зіпсовано чимось.
РОЗБИ́ТИЙ, а, е. 1 . Дієпр. пас. до розби́ти 1–11, 15. В моєму номері була розбита шибка в вікні, а через неї дув вітер (І. Нечуй-Левицький); Розгойдане море по всьому узбережжі викидало на пісок рештки розбитих під час шторму рибальських суденець (О. Гончар); У коваля жінка, розбита паралічем, лежить от уже більше року (А. Головко); Попленталась вона додому, пішла ходою тяжко розбитої горем людини (О. Гончар); [Деїфоб:] Хвалився він, що піде в бій сьогодні і всіх своїх лідійців поведе і що не зайде сонце, як вже буде розбите впень усе вороже військо (Леся Українка); Серед усіх тих задоволених одна лиш мати зосталася ображеною. Всі її надії були розбиті (Г. Хоткевич); – Мої нерви зовсім розбиті, розторсані (І. Нечуй-Левицький); Вона [тухольська дорога] була також проводом для всіляких вістей про життя громад по однім і по другім боці Бескида, була живою ниткою, що в'язала докупи дітей о…
Морфологія
прикметник · 32 форми · VESUM
| Форма | Позначка |
|---|---|
| розби́тій | жін., давальний |
| розби́та | жін., кличний |
| розби́тій | жін., місцевий |
| розби́та | жін., називний |
| розби́тою | жін., орудний |
| розби́тої | жін., родовий |
| розби́ту | жін., знахідний |
| розби́тому | чол., давальний |
| розби́тий | чол., кличний |
| розби́тім | чол., місцевий |
| розби́тому | чол., місцевий |
| розби́тий | чол., називний |
| розби́тим | чол., орудний |
| розби́того | чол., родовий |
| розби́того | чол., знахідний |
| розби́тий | чол., знахідний |
| розби́тому | сер., давальний |
| розби́те | сер., кличний |
| розби́тім | сер., місцевий |
| розби́тому | сер., місцевий |
| розби́те | сер., називний |
| розби́тим | сер., орудний |
| розби́того | сер., родовий |
| розби́те | сер., знахідний |
Синоніми та антоніми
Фразеологізми та сталі вирази
коло розбитого корита, зі сл. зостатися, залишитися і т. ін. Без того, на що розраховував, на що сподівався; ні з чим
— Ну, тоді хай вона одбиває в тебе Павла, хай тішиться, а ти .. зостанешся, коло розбитого корита, — з серцем кинула Соломія (В. Кучер). розбивати / розбити серце (душу) чиє (чию), кому і без додатка. Завдавати кому-небудь душевного болю, страждань і т. ін. Свічки ряснії в церкві тій палали, куривсь кадила запахущий дим, плачливі співи серце розбивали (І. Франко); За оцим рогом підстеріг її (Оксану Сергіївну) знехтуваний поклонник і сказав, що вона розбила його серце (Ю. Яновський); Чи то недоля та неволя, чи то літа ті летячи Розбили душу (Т. Шевченко). розбитеє серце. І тепер я розбитеє Серце ядом гою... (Т. Шевченко); В розбитім серці не…
Фразеологічний словник української мовиЛітературні засвідчення
…тюлені, звірята сходять з зодіака, й червоніє у сяйві магнетичних піль метал зелений морів примарних, що подібні сонній мрії. Мов синє оливо, заклякле небо висить, і череп місяця, розбитий і безбарвний, упав на сніг, коли отари білих листів в країну небуття вела зоря полярна. Друге ліричне інтермецо МОЛИТВА ДО ЗІР Не срібло миршаве, не хміль, не лавр сумнівний і дво…
Джерело: literary_fts
У курсі — модулі, де зустрічається це слово
Сканування curriculum/l2-uk-en/*/*/vocabulary.yaml · 2 модулі
Переклад
Джерело: slovnyk.me: Українсько-англійський словник