розвідка[ро́звідка]

ро́звідка I -и, ж. Наукове дослідження, наукова праця з будь-якого питання. II -и, ж. , діал. Жінка, яка розірвала шлюб з чоловіком. III -и, ж. 1》 Дія за знач. розвідати , розвідувати . На р о звідки — з метою дізнатися шляхом розпитування або спостереження про кого-, що-небудь. Р о звідка б о єм — з'ясування бойової спроможності противника шляхом несподіваного збройного нападу. 2》 Військова група, що збирає відомості про ворога або про місцевість, яку він займає. 3》 Організація, що збирає відомості про економічне й політичне становище інших держав та про стан їхніх збройних сил. 4》 Попереднє обстеження місцевих умов, яке здійснюється до початку будівництва промислових об'єктів, залізниць, розробки корисних копалин і т. ін.

РО́ЗВІДКА ¹ , и, ж. 1 . Дія за знач. розві́дати, розві́дувати. [Хацько:] Ну, міни наших хлопців не злякають. [Спартак:] Боюсь за них. А генерал чекає На результати розвідки (Л. Дмитерко); Це були дні, коли з розвідок мало хто повертався (О. Гончар); Вже понад сто п'ятдесят років у Криму провадяться археологічні розвідки і розкопки (з газ.). 2. Військова група, що збирає відомості про ворога або про місцевість, яку він займає. Згодом повернулась і наша розвідка, яка побувала в сусідньому селі, в самому розташуванні ворога, і теж підтвердила, що ворог наступати не збирається (Ю. Збанацький); Заходили зв'язківці, в сусідній кімнаті сперечалися над картою начальник розвідки й старший агітпропагандист (Ю. Бедзик); Командир полку послав кінну розвідку далеко ліворуч і праворуч від дороги, щоб з'ясувати там характер ворожої оборони і вогневу систему (О. Гончар). 3. Організація, що збирає відом…