розвід[ро́зві́д]

РО́ЗВІ́Д, розво́ду, ч. 1. Дія за знач. розво́дити 1. Розвідник Петро Костенко, стомлений цілоденним переходом, байдуже розглядав у бінокль вулицю, щоб скоротити завжди такі довгі десять-п'ятнадцять хвилин між зупинкою колони і розводом по квартирах (І. Багмут). 2. тільки розві́д, військ. Огляд і розподіл по постах військових підрозділів, признач. у караул. [Зарицький:] Пане прокурор, ви знаєте самі – його величність в неділю буде на розводі військ (С. Голованівський); Виставляв [Сагайда] пости біля вікон, біля кожної дірки, звідки можна було вести огонь і робити спостереження. Інструктував при цьому бійців детально, впевнено, як наряд на розводі (О. Гончар); Від якогось часу він ловив на собі пильний погляд капітана. Особливо під час розводу в караул (Р. Іваничук). 3. тільки розві́д. Відстань між розведеними, розсунутими кінцями або частинами чого-небудь. Пружинні шайби повинні мати розвід не менш як на 1,5 товщини шайби (з навч. літ.); При вході в каземат нам, людям середнім на зріст, ще можна стояти не горблячись. Два кроки вперед – і треба згинатися. Ширина каземату – в розвід рук (з газ.). 4. тільки розві́д. Нанесений на якусь поверхню візерунок. Часто центральна смуга на манжеті вишита ромбовим розводом (з наук. літ.). 5. розм. Те саме, що розлу́чення 2. – Що це ви, Суліман, так квапитесь мене оженити? – засміявся [Безбородько] вимушено. – А самі... чому, власне, ви не женитесь удруге? У вашій вірі допускаються розводи... (Ірина Вільде). (1) На ро́зві́д – з метою розвести, розмножити, одержати новий урожай, приплід. Курей і гусей на розвід дала (Сл. Б. Грінченка); Полючи на городі в багатого мужика, вона не хотіла брати грошей, а прохала одсипати пшеничним зерном, щоб мати гарний ґатунок пшениці. Це на насіння, на розвід (М. Коцюбинський); Два пуди восени одержав меду дід І на додаток – вулик на розвід (О. Підсуха).