розквітати[розквіта́ти]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
розквіта́ти - а ю, - а єш, недок. , розкв і тнути, -ну, -неш; мин. ч. розкв і т, розкв і тла, розкв і тло і розкв і тнув, розкв і тнула, розкв і тнуло; док. 1》 Розкривши бутони, давати квітки; розпускатися. || Покриватися, встелятися квітами, буяти цвітінням. 2》 перен. Досягати найкращої пори розквіту своїх фізичних і духовних сил, молодості, краси, таланту і т. ін. || Ставати радісним, жвавим, набувати радісного, жвавого вигляду. || Проявлятися з більшою силою, міцніти (про почуття, талант і т. ін.). || Пройматися, сповнюватися радістю, щастям. Розквітати посмішкою . 3》 перен. Успішно розвиваючись, досягати найвищого ступеня піднесення, процвітання. || поет. Ставати кращим, прекраснішим.
РОЗКВІТА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., РОЗКВІ́ТНУТИ, ну, неш; мин. ч. розкві́т, розкві́тла, ло і розкві́тнув, розкві́тнула, ло; док. 1 . Розкривши бутони, давати квітки; розпускатися. За день брунька [проліска] на кінці стрілочки розквітає враз твердою білою пащицею (Ю. Смолич); Бігла мати по білому снігу за третім сином і тяжко голосила. .. Де впала сльозина, там розквітала маленька квіточка (з легенди); В саду там при місячнім світлі Чудовії рожі цвітуть; Там ло́тосу квіти розквітли (Леся Українка); Побіля садочка розквітли пахучі жоржини (М. Гірник); * Образно. На щоках їй розквітли дві червоні плями, немов запізнілі маки смутної, жовтої осені (І. Микитенко); // Покриватися, встелятися квітами, буяти цвітінням. Ще не втишились вітри студенії, А луки розквітають зеленії! (А. Кримський); Ще дерева не розквітали, Не пробилась трава з землі (І. Вирган); Не раз вже проросло на цій землі зерно, н…
Морфологія
дієслово · 22 форми · VESUM
Інфінітив: розквіта́ти
| Особа | Однина | Множина |
|---|---|---|
| 1 особа | розквіта́ю | розквіта́ємо / розквіта́єм |
| 2 особа | розквіта́єш | розквіта́єте |
| 3 особа | розквіта́є | розквіта́ють |
| Особа | Однина | Множина |
|---|---|---|
| 1 особа | розквіта́тиму | розквіта́тимем / розквіта́тимемо |
| 2 особа | розквіта́тимеш | розквіта́тимете |
| 3 особа | розквіта́тиме | розквіта́тимуть |
Марковані форми (нестягнені, застарілі, розмовні)
Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.
| Форма | Позначка |
|---|---|
| розквітать | інфінітив |
| розквіта | теперішній, однина, 3 ос. |
Синоніми та антоніми
Літературні засвідчення
…ують серед нічної хуртечі білі, незнищенні ельфи Півночі. VII Це ж протиприродне: жити ненавистю, день за днем горіти нею, носити її в собі. А ти носиш. А могло ж би життя людське розквітати в любові!.. Нема тут для неї місця. Суільки доль, стільки розумів, стільки кохань і прощань вбито в отару, напхано в дротяну загорожу. І над ними лобур на вишці пітнявий, з автома…
Джерело: literary_fts
У курсі — модулі, де зустрічається це слово
Сканування curriculum/l2-uk-en/*/*/vocabulary.yaml · 1 модулі
Переклад
Джерело: slovnyk.me: Українсько-англійський словник