розквітлий[розкві́тлий]
Уникайте скалькованої форми «розквітаючий».
Дані Атласу
Значення
розкві́тлий -а, -е. 1》 Дієприкм. акт. мин. ч. до розквітнути . 2》 у знач. прикм. Який розкрив свої бутони, розпустився. || Який покрився, встелився квітами, буяє цвітінням. 3》 у знач. прикм. , перен. Який досяг найвищого розквіту своїх фізичних і духовних сил, молодості, краси, таланту і т. ін. (про людину). || Пройнятий, сповнений радістю, щастям. 4》 у знач. прикм. , перен. Який, успішно розвиваючись, досяг найвищого ступеня піднесення, процвітання.
РОЗКВІ́ТЛИЙ, а, е. 1 . Дієпр. акт. до розкві́тнути. За невисоким плотом навколо розляглися сади та городи з сіро-зеленою капустою, високою пшеничкою та милими серцю, але ще не розквітлими соняшниками і рожами (З. Тулуб); * Образно. Зоряно-сірі очі в темних пасмах вій, пелюстками маку розквітлі уста – ось що, певно, цупко принадило Остапа (Є. Кротевич). 2. у знач. прикм. Який розкрив свої бутони, розпустився. Море купається в місячнім світлі, Дихають важко троянди розквітлі (О. Олесь); У руці тримав [Казимир Юхимович] бузковий букет, в середині якого червоніли два розквітлих тюльпани (В. Логвиненко); Слово, слово, – достиглий смут мій! .. ти .. довіряй добру. За розквітлу купальську папорть я пером і горбом віддарую (В. Стус); // Який покрився, встелився квітами, буяє цвітінням. Хатина ж у розквітлому городі, як у віночку ховається (Марко Вовчок); Над розквітлою землею, над усім світом м…
Етимологія
Джерело: Wiktionary
Морфологія
прикметник · 32 форми · VESUM
| Форма | Позначка |
|---|---|
| розкві́тлій | жін., давальний |
| розкві́тла | жін., кличний |
| розкві́тлій | жін., місцевий |
| розкві́тла | жін., називний |
| розкві́тлою | жін., орудний |
| розкві́тлої | жін., родовий |
| розкві́тлу | жін., знахідний |
| розкві́тлому | чол., давальний |
| розкві́тлий | чол., кличний |
| розкві́тлім | чол., місцевий |
| розкві́тлому | чол., місцевий |
| розкві́тлий | чол., називний |
| розкві́тлим | чол., орудний |
| розкві́тлого | чол., родовий |
| розкві́тлого | чол., знахідний |
| розкві́тлий | чол., знахідний |
| розкві́тлому | сер., давальний |
| розкві́тле | сер., кличний |
| розкві́тлім | сер., місцевий |
| розкві́тлому | сер., місцевий |
| розкві́тле | сер., називний |
| розкві́тлим | сер., орудний |
| розкві́тлого | сер., родовий |
| розкві́тле | сер., знахідний |
Синоніми та антоніми
Літературні засвідчення
…земле вічна, ти — одна на світі! — На небі — глибочіє древня синь, Внизу — прозора велетенська тінь Від хмари, що жене південний вітер. І при балках оселі заквітчав Вишневий цвіт, розквітлий снігом сонця,— Твій шлюбний цвіт — та срібная парча... І чорні очі ваблять крізь віконця. Ой, вийди в сад, що бджолами бренить, Поглянь: земля справляє з сонцем шлюби! Та вдарить…
Джерело: literary_fts
У курсі — модулі, де зустрічається це слово
Сканування curriculum/l2-uk-en/*/*/vocabulary.yaml · 2 модулі
Переклад
Джерело: dmklinger