розкол

іменник · «1. рел., заст. У Росії середини XVII ст. — релігійний рух проти офіційної церкви, який закінчився утворенням ряду сект; // Відокремлення від офіційної церкви. — Ти єретик! ти єр...»

Not in the practice pool yetЩе немає в наборі практики

Дані Атласу

Значення1 картка

Походженняочікує джерело

Морфологія17 форм

Написання і вимоваочікує джерело

Стилістикабез нотаток

Синоніміяочікує джерело

Омонімочікує джерело

Паронімочікує джерело

Фразеологіяочікує джерело

Приповідкиочікує джерело

Стиль і нормаочікує джерело

Засвідченнялітературний корпус

Курспоза курсом

Переклад4 англ.

Wikimediaочікує джерело

Зовнішніочікує добірку

Значення

Курскурсова фраза / chunk

1. рел., заст. У Росії середини XVII ст. — релігійний рух проти офіційної церкви, який закінчився утворенням ряду сект; // Відокремлення від офіційної церкви. — Ти єретик! ти єр...

Морфологія

іменник · 17 форм · VESUM

Відмінювання
Відмінок	Однина	Множина
Називний	розкол	розколи
Родовий	розколу	розколів
Давальний	розколові / розколу	розколам
Знахідний	розкол	розколи
Орудний	розколом	розколами
Місцевий	розколі / розколові / розколу	розколах
Кличний	розколе	розколи

Літературні засвідчення

Багряний І. · Іван Багряний. Нова рябина · 1906

А її не в жарт цікавить і турбує, і вносить розкол в її християнську душу той факт, що: комуністи ж безвірники безбожні, церкви розтірюють і всім їм уже вимощений шлях простісінько до пекла — уже вимощений, — і...одначе в комуністів чудесний хліб родить! Що ж це таке, га? Як же це так? І стоїть же такий хліб, аж очі одбирає...

literary_fts · a61015d2_c0002

Джерело: literary_fts

Переклад

розкол↔

schismрозко́лювати impf (rozkóljuvaty), розколо́тися pf (rozkolótysja), and розко́люватися impf (rozkóljuvatysja): splitting, division, scissionsplit, rift, division, schism (a breach or separation)race (a path that something or someone moves along: specifically, a long narrow enclosure for individual inspection and counting of sheep and horses)