розкривати[розкрива́ти]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
розкрива́ти - а ю, - а єш, недок. , розкр и ти, - и ю, - и єш, док. , перех. 1》 Піднімаючи або знімаючи, відсуваючи кришку, ляду тощо, робити вільним доступ усередину чого-небудь. || Розводити, розсувати стулки дверей, вікна, віконниці тощо. 2》 Скидати, зривати покрівлю, верх з будівлі, споруди. || Знімати покриття, верхній шар з чого-небудь. || Відгортати, зсувати яке-небудь накриття на кому-, чому-небудь, роблячи його видним, доступним зорові. || Розкутувати або розстібати що-небудь з одягу. || Позбавляючи покриття, оголяти що-небудь. 3》 перен. Робити що-небудь доступним, можливим, досяжним для кого-небудь. || Віддавати щось у чиє-небудь розпорядження; надавати. 4》 Розправляти або розгинати що-небудь згорнуте, складене. || Розмикати, розтуляти що-небудь стулене і т. ін. || Розпускати (бруньки, листя, квітки). || Розпрямляти, розслаблювати що-небудь стиснуте, зціплене; розтискати, розціплювати. Розкривати обійми . 5》 Розпечатувати або розпаковувати що-небудь (лист, пакунок і т. ін.). 6》 перен. Допомагати зрозуміти, усвідомити що-небудь, давати уявлення про щось. || Робити ясним, доступним для розуміння, сприйняття. || Щиро й відверто розповідати, повідомляти про що-небудь особисте, інтимне. Розкривати душу . 7》 перен. Виявляти, помічати і показувати в кому-, чому-небудь те, що раніше не було відоме, помічене. || Повністю виявляти можливості, якості і т. ін. чого-небудь. || Робити відомим, відкривати (якусь таємницю і т. ін.). Розкрив а ти себ е — виявляти, показувати свої здібності, можливості в чому-небудь. Розкрив а ти [сво ї ] к а рти — повідомляти про (свої) задуми, наміри і т. ін. 8》 Виявляти, викривати (таємну організацію, групу, змову і т. ін.). || Розповідати, повідомляти про чий-небудь злочин, чиїсь зловживання і т. ін. 9》 Відкривати, встановлювати що-небудь шляхом досліджень, висновків, спостережень.
РОЗКРИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., РОЗКРИ́ТИ, и́ю, и́єш, док., кого, що. 1. що. Піднімаючи або знімаючи, відсуваючи кришку, ляду тощо, робити вільним доступ усередину чого-небудь. [Анна:] Що се в тебе тута, в сім медальйоні? .. (Розкриває медальйон раніше, ніж Долорес устигла спинити її руку) (Леся Українка); Він [Максим] розкривав теки і течки, гортав різні папірці, розглядав з цікавістю креслення – проекти різних споруд (І. Багряний); Скиба взяв мішок і розкрив куховку, що тут же біля полу стояла, накрита ряденцем (А. Головко); Вона розкрила свою сумочку і дістала з неї згорнутий трубочкою папірець (О. Гончар); // Розводити, розсувати стулки дверей, вікна, віконниці тощо. Мила, день уже давно! Як для мене вірне серце, ти у сад розкрий вікно (В. Сосюра). 2. що. Скидати, зривати покрівлю, верх з будівлі, споруди. Вкупі з матір'ю він день у день порається коло хати. Розкрив її, оббив зокола й зсередини (Панас Мирний); В оту ніч буря розкрила покрівлю – в дірки місяць ллє голубе сяйво і од того в клуні видко (А. Головко); // Знімати покриття, верхній шар з чого-небудь. Щоб почати безпосередньо розробляти вугільну верству, треба спочатку розкрити її, тобто .. прибрати породу, яка вкриває її (з наук.-попул. літ.); // Відгортати, зсувати яке-небудь накриття на кому-, чому-небудь, роблячи його видним, доступним зорові. [Річард:] Нема чого показувать багато. Хіба оце... (Іде й розкриває статую) (Леся Українка); [Савка:] Ляжу, думаю, на возі. Задрімав. Аж чую, шамотить щось до воза; підійшло, давай кожуха розкривати (С. Васильченко); // Розкутувати або розстібати що-небудь з одягу. Розкриває [Лісовик] свою кирею і дістає досі заховану під нею пишну .. багряницю (Леся Українка); Побачивши Давида, дівчина оторопіла, трохи розкрила хустку, зачудовано поглянула (М. Стельмах); // Позбавляючи покриття, оголяти що-небудь. [Лукаш:] Се ти?.. Ти упирицею прийшла, щоб з мене пити кров? Спивай! Спивай! (Розкриває груди) (Леся Українка). 3. що, перен. Робити що-небудь доступним, можливим, досяжним для кого-небудь. Які блискучі відкриття принесе ще для землі звільнена людина!.. Які дари розкриє вона перед нами..! (О. Довженко); Земля розкриє свої скарби, почне давати те, що вона може дати при хорошому обробітку (Іван Ле); // Віддавати щось у чиє-небудь розпорядження; надавати. Наша “Літературна газета”, наші журнали, зокрема “Дніпро”, досить широко розкривають свої сторінки для творів молодих (М. Рильський). 4. що. Розправляти або розгинати що-небудь згорнуте, складене. Олімпіада Іванівна несе альбом, Люба бере його в руки, але не розкриває (Леся Українка); Близько тисячі метрів падав він, не розкриваючи парашута (з газ.); Петро розкрив телеграму здивовано: – З Ясинуватої, – здвигнув плечем (А. Головко); // Розмикати, розтуляти що-небудь стулене і т. ін. Сіла [Ніна] проти люстра. Підводила бровенята, розкривала вуста – милувалась із себе (Олесь Досвітній); Приємно заплющити очі .. він Городовський довго не розкривав їх, віддавшись нечутній дрімоті. Рівний рев мотора колисав його (В. Підмогильний); Їм назустріч ішов перевальцем .. велетенський ведмідь, ішов мовчки, розкривав пащеку, наставляв бриласті передні лапи (П. Загребельний); “Серце моє! доле моя! Розкрий карі очі! Подивися, усміхнися! Не хочеш? не хочеш!” (Т. Шевченко); // Розпускати (бруньки, листя, квітки). Пелюстки свої блакитні під сонцем пролісок розкрив (В. Сосюра); // Розпрямляти, розслаблювати що-небудь стиснуте, зціплене; розтискати, розціплювати. Івась розкрив жменю – і очі його стали. Коник лежав на долоні, зелений та неживий (Панас Мирний). 5. що. Розпечатувати або розпаковувати що-небудь (лист, посилку і т. ін.). Тобі посилку принесуть в хату, нікуди не треба йти получать, ти .. кажи при собі розкрити ящик, чи не поломили чого (Леся Українка); Навіть розкрити індивідуальний пакет Варвара не вміла (Л. Первомайський). 6. що, перен. Допомагати зрозуміти, усвідомити що-небудь, давати уявлення про щось. То нічого, що ми ще малі, – Розкривають нам світ вчителі (І. Нехода); Завдання вчителя історії полягає в тому, щоб розкрити перед учнями вирішальне значення праці (з наук.-попул. літ.); // Робити ясним, доступним для розуміння, сприйняття. І поезія, і звуки, і о́брази – все зрушувало, все розкривало схований гарячий смисл (Г. Хоткевич); А хіба Візир не причетний до його теорії? Саме перед ним розкривав і розгортав її, саме Михайло перший збагнув її значущість і оригінальність (Ю. Мушкетик); Драматург повинен гостріше розкривати конфлікти і зіткнення.., сміливо і рішуче змальовувати людські почуття (з мемуарної літ.); Очевидно, сама Україна в часи Лесі Українки не давала їй змоги переконливо розкрити свою українську проблематику на вітчизняному матеріалі (з наук.-попул. літ.); // Щиро й відверто розповідати, повідомляти про що-небудь особисте, інтимне. Маруся почала говорити .. Розкривала всю свою душевну рану; плакала, скаржачися, голубкою воркуючи (Г. Хоткевич); Виходили промовці й розкривали творчі плани – і поляки й росіяни, українці і литовці (П.…
Морфологія
дієслово · 22 форми · VESUM
Інфінітив: розкрива́ти
| Особа | Однина | Множина |
|---|---|---|
| 1 особа | розкрива́ю | розкрива́ємо / розкрива́єм |
| 2 особа | розкрива́єш | розкрива́єте |
| 3 особа | розкрива́є | розкрива́ють |
| Особа | Однина | Множина |
|---|---|---|
| 1 особа | розкрива́тиму | розкрива́тимем / розкрива́тимемо |
| 2 особа | розкрива́тимеш | розкрива́тимете |
| 3 особа | розкрива́тиме | розкрива́тимуть |
Марковані форми (нестягнені, застарілі, розмовні)
Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.
| Форма | Позначка |
|---|---|
| розкривать | інфінітив |
| розкрива | теперішній, однина, 3 ос. |
Синоніми та антоніми
Фразеологізми та сталі вирази
відкрива́ти (розкрива́ти) / відкри́ти (розкри́ти) ду́шу (се́рце) кому, перед ким і без додатка
1. Відверто, щиросердно ділитися з ким-небудь своїми заповітними думками, переживаннями, намірами і т. ін. Йдемо, значить, потихеньку стежиною обабіч асфальту і говоримо .. Зіна геть чисто відкриває душу мені (В. Логвиненко); — Ні, я радист.., в обличчя не бачу свого співрозмовника, а по голосу відчуваю, перед ким можна відкривати душу, а для кого, то й кода забагато... (П. Інгульський); Оце коли не Настя біжить до Параски, то Параска до Насті, .. обидві, посідаючи, ведуть свою розмову, розкривають свою душу одна другій (Панас Мирний); Вона була рада приходові Катерини, бо не мала тут ні рідних, ні добрих знайомих, не було з ким поділитися своїми думками і не було кому відкрити свою душу (С. Чорнобривець); Хочеться йому (Йосипові) до батька доступити, хочеться йому .. відкрити своє серце, а може, й зглянеться, а може, й зваже (зважить) (Панас Мирний); Голубоока, завжди трішки замріяна і незмінно безпосередня і щира (Марія): чим схвильована, що думає — все розкаже, всю душу розкриє (С. Олійник). 2.
Фразеологічний словник української мовиперев. зі сл. се́рце
Освідчуватися в коханні. Скільки ж то разів, зустрічаючись на вулиці, хотів промовити до неї, відкрити їй своє серце (І. Франко).
Фразеологічний словник української мовивідкрива́ти (розкрива́ти) / відкри́ти (розкри́ти) о́чі кому
1. Показувати, розказувати усю правду про щось. Мабуть, що так... якщо ми дітям не відкриваємо очей, це не значить, що вони залишаються сліпими. Прозріння їм приносить життя... (Л. Дмитерко); — Це добре, Прокоповичу, що є такі люди, що одкривають нам очі... Але ж самі вони не переінакшать порядків у світі (А. Іщук); (Чумак:) Треба спочатку поговорити з народом, відкрити йому очі (І. Микитенко); Покохав я доньку Аксакову. І вона покохала мене. Але магнат не міг віддати її за бурлаку. Хоч як ховали ми наше кохання, а знайшлися добрі люди — відкрили батькові очі (З. Тулуб). 2. на що. Допомагати правильно або глибше розуміти, сприймати, пізнавати що-небудь. Сьогоднішній концерт відкрив мені трохи ширше очі на музику, можливо, тому, що Кеся старалася прилучити мене до вершин музичної культури (Ю. Збанацький); Учень, а нині високоосвічена людина, згадки свої закінчив так: “Кобзар” Т. Г. Шевченка відкрив мені очі на чимало тоді незнаного (О. Ковінька); Вона (вчителька) багато чого в житті нас навчила, багато на що наштовхнула, багато на що очі вперше нам відкрила (П. Тичина); Петербург, курси багато чого мене навчили, багато на що розкрили очі (І. Кочерга); // Викриваючи що-небудь, показувати комусь справжній стан речей, сутність чого-небудь. Шевченко ніколи не мирився з панами, відстоював інтереси трудівників, розкривав їм очі на соціальну неправду (З журналу). 3. на кого—що. Дати можливість переконатися у помилковості своїх поглядів щодо когось. (Леся:) Я вам вдячна, Тарасе, Ви відкрили мені очі на цю людину (Л. Смілянський); Це свята правда, і колись ви дякуватимете, що я відкрив вам на неї очі (В. Дрозд).
Фразеологічний словник української мови(і) ро́та не розкрива́ти (не роззявля́ти) / не розкри́ти (не роззя́вити)
Мовчати, нічого не говорити. Після цього баба вже й рота не роззявляла (Грицько Григоренко); — Стояли, кажуть, всі — як один, зціпивши зуби, і навіть рота ніхто не розкрив (О. Гончар); — Хоч голову скрути, Про мене!.. Я тепер і не роззявлю рота (П. Гулак-Артемовський).
Фразеологічний словник української мовиЛітературні засвідчення
Ви знаєте, як це робиться? Боже мій! Справник Хрєнов почав розкривати перед професором таємницю варіння йоржової юшки з таким найдосконалішим знанням справи, з такою любов'ю і таким глибоким захватом, що не тільки петербурзький гість, але й усі присутні, що чули цю розповідь в усіх її варіантах десятки разів і десятки разів ласували цією йоржовою юшкою, навіть отець Христофор, також не байдужий до черевоугодництва,— всі застигли в заціпенінні, всі були скорені.
Джерело: literary_fts
Переклад
Джерело: dmklinger