розлад[ро́злад]

ро́злад -у, ч. 1》 Відсутність згоди у стосунках між ким-небудь; нелад. || Чвари, ворожнеча, розбрат. 2》 Відсутність погодженості, єдності в чиїх-небудь діях, вчинках і т. ін. || Відсутність відповідності з чимсь у чиїх-небудь діях, вчинках. 3》 Порушення душевної рівноваги. 4》 Порушення нормальної діяльності, функціонування яких-небудь органів. 5》 Відсутність злагодженості у звучанні (музики, співів).

РО́ЗЛАД, у, ч. 1 . Відсутність згоди в стосунках між ким-небудь; нелад. Хто, коли, ставши в обороні бідних і слабих, не прийшов в розлад з можними й сильними?! (Н. Кобринська); Іван через розлад з батьком, якого так поважав Артьомов, почував себе недобре (С. Чорнобривець); Розлад у Сніжковій сім'ї все глибше пускав своє коріння (К. Гордієнко); // Чвари, ворожнеча, розбрат. – Во́роги знатнії Предовгий час Сіяли братнії Розлади в нас, .. Щоб молодечую Згоду зірвать (І. Франко). 2. Відсутність погодженості, єдності в чиїх-небудь діях, вчинках і т. ін. Почалось повстання стрільців і нижчих верств міського населення .. Серед повсталих почався розлад (з навч. літ.); // Відсутність відповідності з чимсь у чиїх-небудь діях, вчинках. Вони [Лессінг і Бєлінський] бачили, що розлад між інтелігенцією і життям дійшов крайніх границь і далі йти не може (І. Франко). 3. Порушення душевної рівноваги. Нік…