розмальовувати[розмальо́вувати]

розмальо́вувати -ую, -уєш, недок. , розмалюв а ти, - ю ю, - ю єш, док. , перех. 1》 Розписувати що-небудь малюнками, візерунками і т. ін. || Надмірно гримувати, фарбувати (обличчя). || Розмазуючи, розтираючи щось, покривати ним поверхню чого-небудь, змінюючи її вигляд. || Зображувати, малювати кого-, що-небудь у карикатурному вигляді. 2》 перен. , розм. Бити, залишаючи на обличчі, тілі сліди від ударів. 3》 перен. , розм. Довго, красномовно розповідаючи про кого-, що-небудь, перебільшувати його роль, значення, зображувати у вигідному для себе вигляді. 4》 перен. Викликати в уяві в певній послідовності які-небудь образи, картини.

РОЗМАЛЬО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗМАЛЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, док., що, рідше кого. 1. що. Розписувати що-небудь малюнками, візерунками і т. ін. Учень розмальовує на парті заголовок для стінгазети (С. Васильченко); – А скрині будемо сьогодні розмальовувати? – запитав Іван, оглядаючи глечики з фарбами (П. Колесник); Піч Галя розмалювала синіми квітками (Панас Мирний); * Образно. Почалася справжня зима. Мороз розмалював віконця в лісниковій хатині мережками (О. Донченко); // Надмірно гримувати, фарбувати (обличчя). Потім почала [жінка] спокійніше розмальовувати все обличчя (Леся Українка); // Розмазуючи, розтираючи щось, покривати ним поверхню чого-небудь, змінюючи її вигляд. Обмастившись по шию в болото і розмалювавши ним обличчя, марширують по березі, взявшись у боки, хлопчики... (С. Васильченко); // кого, що. Зображувати, малювати кого-, що-небудь у карикатурному вигляді. – Мамо, подивись, як в “Перці” сумських канцеляристів розмалювали! (П. Автомонов). 2. кого, що, перен., розм. Бити, залишаючи на обличчі, тілі сліди від ударів. – Хто ж це тебе отак розмалював? – сплеснула [Олена] руками .. – Та це я з саней упав (М. Зарудний); – Небалакучий чернець попався... Трохи розмалювали йому пику мої хлопці... – Аби язика не втнули, – сказав Богун (Н. Рибак). 3. кого, що, перен., розм. Довго, красномовно розповідаючи про кого-, що-небудь, перебільшувати його роль, значення, зображувати у вигідному для себе вигляді. – Приходила тут одна, – така вже нещасна, що глянути та заплакати, й таку вже біду вона розмальовувала аж страх (Марко Вовчок); Налетіла [Катерина] на нього з лайкою, .. то всі аж отетеріли: оце він про цю злюку їм таке співав, оце її розмальовував такими словами? (О. Гончар). 4. що, перен. Виклика́ти в уяві в певній послідовності які-небудь образи, картини. Тут [серед степу] йому думка розмальовувала картину за картиною... (Панас Мирний).