розпис[ро́зпис]

РО́ЗПИС, у, ч. 1. Дія за знач. розписа́ти, розпи́сувати 1–3. Талановитому юнакові Ширяєв скоро став доручати й самостійні роботи по художньому розпису будинків (з наук. літ.); Звичай розпису писанок сягає далеко в дохристиянський період і відомий майже усім слов'янам, грекам, латишам, литовцям, румунам, німцям (з наук. літ.). 2. Сюжетні або орнаментальні живописні зображення на будівлях та на побутових предметах. Опішнянський посуд з його прекрасним розписом, українським орнаментом можна зустріти на виставках (І. Цюпа); Знаменитий фресковий розпис Софії... Не тільки житія святих, а саме життя (А. Крижанівський); В українському декоративному мистецтві настінні розписи здавна дуже поширені (з наук. літ.); * У порівн. Про мудрий голос Руставелі.., Про виноград на сірій скелі, Мов розпис давньої стіни, Товариші мої писали (М. Рильський). 3. рідко. Те саме, що ро́зклад 3. Швидко підминав [поїзд] під себе кілометри і точно за розписом прибув на степову станцію (Л. Дмитерко); Завів [Вова] суворий розпис дня і педантично дотримується режиму... (О. Копиленко); – Толю, я в тебе заночую, – сказав Марат. Толя .. невдоволений. У нього – за власним розписом – історія середніх віків, стаття Луначарського (С. Журахович). 4. рідко. Список з переліком кого-, чого-небудь; реєстр. Та бачу по моєму виду, Що скомпоную панахиду. Зроблю лиш розпис іменам Убитих воїнів на полі (І. Котляревський); – За сповідними, розписами у нас сімнадцять покриток. І кожен другий битий... (Василь Шевчук). Петрикі́вський орна́мент (ро́зпис) див. орна́мент; (1) Поколі́нний ро́зпис, іст. – родовід, систематичний перелік поколінь одного роду. Деякі Стадницькі почали писатися Стадниковими, але всі вони пишаються своїм поколінним розписом від Федора (М. Стельмах); (2) Шта́тний ро́зпис спец. – документ, що визначає склад працівників якого-небудь закладу, установи з зазначенням їх посадових окладів. В самому .. районі шістьма клубами і трьома бібліотеками керують люди, яких не знайдете в штатних розписах. І таких ентузіастів стає дедалі більше (з газ.). △ (3) Хохломськи́й ро́зпис – російський народний художній промисел. Назва походить від с. Хохлома, кол. Нижегородської губерні, яке було центром цього промислу. Для хохломського розпису характерні витонченість і поетичність рослинного орнаменту, поєднання червонного і чорного орнаменту з золотим (з наук. літ.).