розпорядок[розпоря́док]

розпоря́док -дку, ч. 1》 Заздалегідь встановлені порядок, послідовність у чому-небудь. || Сукупність правил, якими регулюється що-небудь. Пр а вила вн у трішнього розпор я дку — певні норми поведінки, дисципліни, обов'язкові для всіх де-небудь. Розпор я док [роб о чого] дня — послідовність виконання чого-небудь протягом дня. 2》 рідко . Наказ, розпорядження. || Вміння розпоряджатися, керувати ким-, чим-небудь, давати лад у чомусь.

РОЗПОРЯ́ДОК, дку, ч. 1 . Заздалегідь встановлені порядок, послідовність у чому-небудь. Давно вже став [полігон] часткою чабанського життя, владно ввійшов у нього своїм гуркотом, загадковістю, суворим розпорядком... (О. Гончар); Христя вирішила нізащо в світі не відступати від залізного розпорядку, гості чи не гості, а уроки мусять бути зроблені (В. Собко); Докорінні зміни сталися в розпорядку праці, техніці безпеки, що зумовило зменшення професійних захворювань і травматизму (з наук. літ.); // Сукупність правил, якими регулюється що-небудь. Розпорядки громадські вільні, такі, де б усякому добре жилось, – он чого тепер життя просе [просить] (Панас Мирний); – На мир Божий і на розпорядки не так я дивився (М. Коцюбинський). 2. рідко. Наказ, розпорядження. З першого разу не злюбив Василь Йосипенка, сміявся .. з його розпорядків (Панас Мирний); Мартіан .. дає Мімові на мигах розпорядок, щоб…