розпустити[розпусти́ти]

(докон. до розпускати / див. розпускати) розпуска́ти - а ю, - а єш, недок. , розпуст и ти, -ущ у , - у стиш, док. , перех. 1》 Відпускати (всіх чи багатьох), звільнивши від виконання якихось завдань, обов'язків. || Звільняти з роботи, служби. || Припиняти діяльність якої-небудь організації, установи, виборного органу і т. ін.; ліквідувати. || Давати можливість розійтися, розбігтися, роз'їхатися в різні боки. 2》 розм. Не перешкоджати текти. Розпускати сльози . Розпуск а ти сл и ни (сл и нки) — а) починати плакати; б) розніжуватися від надмірного розчулення. 3》 Широко, в усі боки розкидати, простягати, займаючи великий простір. 4》 Послабляти, попускати, роблячи не туго затягнутим. || Давати можливість вільно спадати, не стягуючи, не скріплюючи (волосся і т. ін.). || Тягнучи нитку, розмотувати або розплітати що-небудь. || Розпорюючи шви, складки, робити просторішим (одяг). Розпуск а ти губ у — говорити багато неприємного. Розпуск а ти к о су — а) розплітати волосся; б) розм. Проводити першу шлюбну ніч. 5》 Розвертати, розкривати, розгортати що-небудь згорнуте, складене. Розпускати листя . Розпускати пазурі . 6》 перен. Послаблюючи вимогливість до кого-небудь, контроль за кимсь, дозволяти йому не стримуватися у виявленні своїх почуттів, настрою і т. ін. Розпускати себе . Розпускати язика . 7》 розм. Розсіювати, поширювати у навколишньому просторі. 8》 Розповідати, повідомляти всім або багатьом. || Поширювати (чутки, новини, брехні і т. ін.). || рідко . Розповсюджувати для ознайомлення (книги, твори, видання і т. ін.). 9》 розм. Перетворювати що-небудь на рідину; розплавляти, розтоплювати. || Розчиняти в рідині, розбавляти рідиною. 10》 перев. док. , безос. , розм. Зробити важким для їзди, ходьби. 11》 перев. док. Розтратити що-небудь марно. Розпуст и ти за в і тром — марно витратити.

(докон. до розпускати / див. розпускати) РОЗПУСКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., РОЗПУСТИ́ТИ, ущу́, у́стиш, док., кого. 1. кого. Відпускати (всіх або багатьох), звільнивши від виконання якихось завдань, обов'язків. Дівчат Василь Семенович не розпускав чомусь. Нерідко сам було у дівочу зайде (Панас Мирний); [Олізар:] Чув, що своїх хлопців розпустив? [Кармелюк:] Мусив розпустить на якийсь час. Треба перечасувати [перечекати], поки їхня гарячка трохи прохолоне (С. Васильченко); Мовби на крилах полетів Антосьо додому, як розпустили вже на вакації (А. Свидницький); // Звільняти з роботи, служби. Дім звелено було забити, прислужників розпустити (Панас Мирний); // що. Припиняти діяльність якої-небудь організації, установи, виборного органу і т. ін.; ліквідувати. Карл І розпустив парламент і не скликав його 11 років (з навч. літ.); // кого. Давати можливість розійтися, розбігтися, роз'їхатися в різні боки. – То що ж, по-вашому: кинути, розпустити їх [полонених] по степу? – Нащо розпускати? Розбіжаться ще (О. Гончар); Порозпрягали чергові волів, розпустили по муравці на пашу (М. Коцюбинський). 2. що, розм. Не перешкоджати текти. 3. що. Широко, в усі боки розкидати, простягати (гілки, віти і т. ін.), займаючи великий простір. Деревце почало казать, .. Що ніде віти розпускать Через оті дуби й осики (Л. Глібов); Розпустила [яблуня] навкруги широкі гілки і кидала густу тінь на землю (Панас Мирний). 4. що. Послабляти, попускати, роблячи нетуго затягнутим. Гарячково поспішаючи, Ігор розстібає йому комір, розпускає пояс, підкладає під голову картуз... (І. Багмут); [Дудар:] А дядько розпустить полотняну сорочку, мов те вітрило (І. Микитенко); // Давати можливість вільно спадати, не стягуючи, не скріплюючи (волосся і т. ін.). – Танцюй, танцюй, мій коню сивий, Весь в піні гриву розпускай (О. Олесь); Настя розпустила по плечах розкішні чорні локони (І. Нечуй-Левицький); Їй сьогодні дозволено красуватись, розпустивши хвилясте волосся по плечах... (О. Гончар); * Образно. Ніч вже розпустила по плечах землі темну косу, брела лугом (Ю. Мушкетик); // Тягнучи нитку, розмотувати або розплітати що-небудь. Матеріалом для в'язання можуть бути нитки з старих в'язаних речей, які для цього розпускають (з навч. літ.); * Образно. Уже ніч добре розпустила пряжу з туго намотаного клубочка (Г. Коцюба); // Розпорюючи шви, складки, робити просторішим (одяг). – То завузьке на мене, трохи розпустіть, бо душить, – говорила вона до швачки (О. Маковей). 5. що. Розвертати, розкривати, розгортати що-небудь згорнуте, складене. Подихає вітрець. Деякі барки розпускають вітрила (М. Коцюбинський); Стоячи біля скрині, дружина розпустила через плече сувій домашнього, сирового полотна (О. Гончар). 6. кого, перен. Послаблюючи вимогливість до кого-небудь, контроль за кимсь, дозволяти йому не стримуватися у виявленні своїх почуттів, настрою і т. ін. – Бог нас покарає, що ми так дитину розпустили! Не буде їй добра у світі, коли такою вередницею зостанеться (Марко Вовчок); – Розпустила свого шибеника! – репетує вона (І. Багмут). 7. що, розм. Розсіювати, поширювати у навколишньому просторі. Він [пароплав] кидав короткими вибухами дим з труби і розпускав сажу по всій пристані (Леся Українка); В кутку біля Валерика сидів, розпускаючи запах карболки, ветлікар Кундзюба (О. Гончар). 8. що. Розповідати, повідомляти щось усім або багатьом; // Поширювати (чутки, новини, брехні і т. ін.). Розпускає [жінка] поміж люди вісті, що він напивається з її причини (Л. Мартович); Карпо розпустив по селу чутку, як Грицько мав був налякати Пріську (Панас Мирний); Розпустить [Захар] сам погану брехню про такого чоловіка, що йому не подобається (Грицько Григоренко); // рідко. Розповсюджувати для ознайомлення (книги, твори, видання і т. ін.). Можна та й треба книжки розпускати (Панас Мирний). 9. що, розм. Перетворювати що-небудь на рідину; розплавляти, розтоплювати. Весна 1932 року рано розпустила сніги (Іван Ле); // Розчиняти в рідині, розбавляти рідиною. Вода вбирає або розпускає в собі по дорозі багато частин (Сл. Б. Грінченка); Розпустив [Данкевич] молоко перевареною водою (О. Маковей). 10. перев. док., що, безос., розм. Зробити важким для їзди, ходьби. Треба запастися дровами, бо розпустить дороги, то не доберешся до лісу (П. Кочура). 11. перев. док., що. Розтратити марно. Він .. гроші свої любить і боїться, що ти їх швидко розпустиш (І. Франко); Вона переведе все, розпустить, розкида, попсує (Л. Яновська). (1) Ню́ні розпуска́ти – плакати; бути плаксієм, скиглієм. [Галька:] Я не хочу жити у панів! (Плаче). [Савка:] Ну, Галочко, годі! Не годиться комсомолці нюні розпускати (Я. Мамонтов); – Хлопці, дивіться ж, не розпускайте нюні перед хазяїном. Тримайтеся свого... (М. Чабанівський); (2) Розпуска́ти / розпусти́ти ко́су (ко́си) – розплітати волосся. Мавка йде до калини, .. розпускає собі коси (Леся Українка); Була Катерина молодою, русої коси не розпустила, разка намиста не зносила (С. Чорнобривець). ◇ Випуска́ти (розпуска́ти) / ви́пустити (розпусти́ти) па́зури (па́зурі, кі́гті) див.…