рубіж

іменник · «1. Лінія, межа, що відділяє кого-, що-небудь від когось, чогось; // Природна перешкода, яка служить такою лінією, межею. Пункт той [оборони] був не звичайний. З нього контролюва...»

Not in the practice pool yetЩе немає в наборі практики

Дані Атласу

Значення1 картка

ПоходженняFrom Proto-Slavic *rǫbežь.

Морфологія17 форм

Написання і вимоваочікує джерело

Стилістикабез нотаток

Синоніміяочікує джерело

Омонімочікує джерело

Паронімочікує джерело

Фразеологіяочікує джерело

Приповідкиочікує джерело

Стиль і нормаочікує джерело

Засвідченнялітературний корпус

Курспоза курсом

Переклад1 англ.

Wikimediaочікує джерело

Зовнішніочікує добірку

Значення

Курскурсова фраза / chunk

1. Лінія, межа, що відділяє кого-, що-небудь від когось, чогось; // Природна перешкода, яка служить такою лінією, межею. Пункт той [оборони] був не звичайний. З нього контролюва...

Етимологія

From Proto-Slavic *rǫbežь.

Джерело: Wiktionary

Морфологія

іменник · 17 форм · VESUM

Відмінювання
Відмінок	Однина	Множина
Називний	рубіж	рубежі
Родовий	рубежу	рубежів
Давальний	рубежеві / рубежу	рубежам
Знахідний	рубіж	рубежі
Орудний	рубежем	рубежами
Місцевий	рубежеві / рубежі / рубежу	рубежах
Кличний	рубеже	рубежі

Літературні засвідчення

Бажан М. · Микола Бажан. Нічні концерти · 1904

Хай землю ваш запал завзятіше топче. Гуртом! Гуртом! Плече до плеча! Танцюй, гарцюй, тупцюй, вертись Вільніш, сміліш, крутіш! Ще далі в даль, ще вище в вись Аж до самих узвиш, — З галяв, з майданів, з тирл, з узлісь Скликаєш і кричиш... І враз урвавсь крутіж. І враз врубавсь рубіж. І враз удар на злам, на зруб. Рішуче вшестя труб. Хода металу. Мідна путь. Не шал безвольних орд. І от в похід, і от в політ Зове акорд, гряде акорд, Підвівшись на весь зріст, — І чую я, і чує світ Гарчання хмар, циклону свист. Наллялись труби вщерть. Зіп'явся звук в зеніт.…

literary_fts · cce6ee9f_c0004

Джерело: literary_fts

Переклад

рубіж↔

frontier (part of a country that fronts or faces another country or an unsettled region)

Джерело: dmklinger