рудий[руди́й]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
руди́й - а , - е . Червоно-жовтий (про колір, забарвлення чого-небудь); рижий. || у знач. ім. руд а , -д о ї, ж. : а) кров; б) червоно-жовта фарба. || З волоссям, шерстю або шкірою такого кольору. || З веснянками, рясним ластовинням. || у знач. ім. руд и й, -д о го, ч. ; руд а , -д о ї, ж. : а) людина з волоссям червоно-жовтого кольору або з рясним ластовинням на обличчі; б) тварина з шерстю або шкірою такого кольору. || Який зробився бурим, втративши свій попередній колір.
РУДИ́Й, а, е. Червоно-жовтий (про колір, забарвлення чого-небудь). Зокола хата [Мотрі] обмазана, хоч рудою глиною, та все ж рівненько (Панас Мирний); Вони побачили високий обеліск з рудого граніту (З. Тулуб); Слинько мовчки простягнув до інженера склянку, наполовину наповнену рудою .. рідиною (Ю. Шовкопляс); Спрагле полотно стікало тінню по рудій долівці (В. Стус); // у знач. ім. руда́, до́ї, ж. [Кум:] Людська крівця – не водиця, розливати не годиться. [Люди:] Так, так. – Руда – не вода (С. Васильченко); // З волоссям, шерстю або шкірою такого кольору. – Ой гоп гопака, Полюбила козака, Та рудого, та старого – Лиха доля така (Т. Шевченко); Стоять [козаки] біля коней, держачи їх за поводдя. А бо дуже руді з кучерявими бородами, або чорні, безвусі (В. Винниченко); І тут дзвінко заіржав рудий кінь з білою зіркою на лобі (О. Донченко); // З веснянками, рясним ластовинням. Руде обличчя масно…
Етимологія
Джерело: ЕСУМ, т. 5, с. 134
Морфологія
прикметник · 32 форми · VESUM
| Форма | Позначка |
|---|---|
| руді́й | жін., давальний |
| руда́ | жін., кличний |
| руді́й | жін., місцевий |
| руда́ | жін., називний |
| рудо́ю | жін., орудний |
| рудо́ї | жін., родовий |
| руду́ | жін., знахідний |
| рудо́му | чол., давальний |
| руди́й | чол., кличний |
| руді́м | чол., місцевий |
| рудо́му | чол., місцевий |
| руди́й | чол., називний |
| руди́м | чол., орудний |
| рудо́го | чол., родовий |
| рудо́го | чол., знахідний |
| руди́й | чол., знахідний |
| рудо́му | сер., давальний |
| руде́ | сер., кличний |
| руді́м | сер., місцевий |
| рудо́му | сер., місцевий |
| руде́ | сер., називний |
| руди́м | сер., орудний |
| рудо́го | сер., родовий |
| руде́ | сер., знахідний |
Марковані форми (нестягнені, застарілі, розмовні)
Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.
| Форма | Позначка |
|---|---|
| рудая | жін., кличний |
| рудая | жін., називний |
| рудую | жін., знахідний |
| рудеє | сер., кличний |
| рудеє | сер., називний |
| рудеє | сер., знахідний |
| рудії | множина, кличний |
| рудії | множина, називний |
| рудії | множина, знахідний |
| Форма | Позначка |
|---|---|
| руді́ | множина, знахідний |
Фразеологізми та сталі вирази
ані (ні) рудої миші
1. Нікого немає; зовсім безлюдно, порожньо. Навкруги — ані рудої миші (З усн. мови). 2. зі сл. нема, не було і т. ін. Абсолютно нікого. — Ані рудої миші там немає,— привітно відповіла стара (В. Собко). як (мов, ніби і т. ін. ) руда миша (зимою). 1. зі сл. загинути, пропасти і т. ін. Напевне, неодмінно, обов’язково і т. ін. — Кажи,— наймаєш Гафійку? Ні? Волієш з голоду згинути, як руда миша зимою? (М. Коцюбинський); // Без сліду. Загинув, як руда миша (Укр.. присл..); — Коли з тобою щось трапиться, то всі менші пропадуть, як руді миші (Ф. Бурлака). як руда миш. Пропав, як руда миш (Укр.. присл..); Згинеш, як руда миш (М. Номис). 2. зі сл. лиш…
Фразеологічний словник української мовиЛітературні засвідчення
…омлював, відчували цю правду всім нутром, і то зовсім не тому, що Пилипенко на бандурі, а за ним на певній відстані, ніби з іншої додаткової площини, кульгавий Петро на сопілці та рудий Остюк на акордеоні, пригравали то веселої, то сумної пісні, кантів чи думи, яка ятрущою тугою пазурила серце, нагадуючи кожному про його провідну зірку десь у хмарах за табором, і…
Джерело: literary_fts
Переклад
Джерело: kaikki/Wiktionary (CC BY-SA 3.0)