руйнувати[руйнува́ти]

руйнува́ти - у ю, - у єш, недок. , перех. 1》 також без додатка . Ламаючи, розбиваючи і т. ін., розвалювати що-небудь. || Знищувати, перетворювати на руїни (про дію стихійного лиха, про війну і т. ін.). || Скасовувати, ліквідувати (державу й т. ін.). || Доводити до повного розорення, занепаду; розоряти. || Порушувати цілість чого-небудь. || перен. Розладнувати або знищувати що-небудь. || перен. Припиняти (дію, вияв і т. ін. чого-небудь), примушувати зникати. || перен. Не давати здійснитися чому-небудь. 2》 Спустошувати ( перев. гнізда). || розм. Змушувати витрачатися, доводити до марнотратства. 3》 Примушувати що-небудь розпадатися, змінювати будову, склад (про дію води, вітру, мікроорганізмів і т. ін.).

РУЙНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., що, рідко кого. 1. також без дод. Ламаючи, розбиваючи і т. ін., розвалювати що-небудь. Тоді треба старе руйнувати, як є з чого нове будувати (прислів'я); У всякого своя доля І свій шлях широкий: Той мурує, той руйнує, Той неситим оком – За край світа зазирає (Т. Шевченко); Кіннота ворога витоптувала посіви, руйнувала села й міста (П. Тичина); Джугурці не схотіли [здатися] .. Вже заздалегідь дійшли до них звістки, що кляті бузувіри інглізи прийшли руйнувати оселі правовірних (М. Грушевський); // Знищувати, перетворювати на руїни (про дію стихійного лиха, про війну і т. ін.). Не спинити зливи, що затоплює землю, клекоче бурчаками, руйнує греблі й все, що на дорозі... (М. Коцюбинський); // Скасовувати, ліквідувати (державу, суспільний лад і т. ін.). [Патрицій:] Боги, яка розпуста! Відпущеник штовхає свого пана... Те християнство стани всі руйнує (Леся Українка); // Доводити до повного розорення, занепаду; розоряти. Цей [Версальський] мир цілком руйнував господарство Німеччини (В. Еллан-Блакитний); // Порушувати цілість чого-небудь. Хмари, як хвилі, перекочувалися на небі, підпливали одна під одну, руйнували силуети верблюдів (Ю. Яновський); Організація діяла під самим носом ворога, час від часу руйнуючи шлях на Бахмач (Д. Бедзик); Якщо є загроза загибелі зимуючих рослин від льодової кірки, треба руйнувати її котками, тракторами (з наук. літ.); // перен. Розладнувати або знищувати що-небудь. Можна ретельно дотримуватись канонічної форми, можна по-різному порушувати її, можна й зовсім руйнувати... (М. Рильський); В глибині неба, руйнуючи легкість ночі, неясним маревом вимережувалось павутиння не то хмарин, не то передсвітанку (М. Стельмах); Страшне горе [війна], яке насувалося на всіх людей, забирало від неї сина і руйнувало його таке коротке, як сон, щастя (Григорій Тютюнник); Руйнувати болота – акумулятори природної вологи – безглуздо не лише з екологічної, а й з економічної точки зору (з наук.-попул. літ.); // перен. Завдавати непоправної шкоди чому-небудь. – Вільне кохання – це аборти, які руйнують жіночий організм (В. Підмогильний); Він [чоловік] като-жертва, жертво-кат, страждає і богує, іде вперед немов назад, як душу гнів руйнує (В. Стус); Лікарі усіх часів знали: смуток, страхЮ туга руйнують людський організм, наближають старість (з наук.-попул. літ.); Наркотики руйнують організм (з газ.); // перен. Припиняти (дію, вияв і т. ін. чого-небудь), примушувати зникати. Її голос руйнував усякі сумніви і спонукав линути вперед (Олесь Досвітній); Ще пройде з десяток років, посивіє чоловік і зовсім буде схожий на доброго старого пасічника, а зараз йому добрість руйнує острах, що так і тіпається біля вусів, начеб і поночі біля них дзижчать бджоли (М. Стельмах); // перен. Не давати здійснитися чому-небудь. Її [свободу] ти бережи, юначе! .. Пильнуй! Всі плани ворогів руйнуй! (П. Тичина); Невблаганна рука лихої долі руйнувала його сподіванки і гнула голову й плечі людини ближче до землі (М. Стельмах). 2. Спустошувати (перев. гнізда). – Гнізда руйнувати прийшли? – запитав садівник, пильно дивлячись на хлопців (О. Гончар); Знайшовши гніздо вони [діти], звичайно, руйнують його і забирають яйця або пташенят (О. Воропай); // розм. Змушувати витрачатися, доводити до марнотратства. [Аецій Панса:] По правді, зятю, тебе вона уборами руйнує? (Леся Українка). 3. Примушувати що-небудь розпадатися, змінювати будову, склад (про дію води, вітру, мікроорганізмів і т. ін.). Льодовик під час руху дуже руйнує гори (з навч. літ.); Вода, проникаючи в розколини каменів і замерзаючи там, поступово збільшує ці розколини і руйнує камені (з навч. літ.); Заавершують ланку в ланцюзі живлення бактерії, цвілеві гриби. Ці організми руйнують органічні речовини до мінеральних. Мінеральні речовини знову можуть використовуватися рослиннами (з навч. літ.).