Лексикон · A-Я · Р
руна
іменник · «ру́ни¹. РУ́НА² див. ру́ни². РУ́НА³, рун, мн. (одн. ру́но, а, с.). Молоді, густі сходи посівів; вруна. — Сей рік зарідливий буде. Подивитись на руна польові: жита такі, що й вуж ...»
Not in the practice pool yetЩе немає в наборі практики
Дані Атласу
готовоЗначення1 картка
очікуєПоходженняочікує джерело
готовоМорфологія14 форм
очікуєНаписання і вимоваочікує джерело
очікуєСтилістикабез нотаток
очікуєСиноніміяочікує джерело
очікуєОмонімочікує джерело
очікуєПаронімочікує джерело
очікуєФразеологіяочікує джерело
очікуєПриповідкиочікує джерело
очікуєСтиль і нормаочікує джерело
готовоЗасвідченнялітературний корпус
очікуєКурспоза курсом
готовоПереклад4 англ.
готовоWikimediaWikipedia
очікуєЗовнішніочікує добірку
Значення
Курскурсова фраза / chunk
ру́ни¹. РУ́НА² див. ру́ни². РУ́НА³, рун, мн. (одн. ру́но, а, с.). Молоді, густі сходи посівів; вруна. — Сей рік зарідливий буде. Подивитись на руна польові: жита такі, що й вуж ...
Морфологія
іменник · 14 форм · VESUM
| Відмінок | Однина | Множина |
|---|---|---|
| Називний | руна | руни |
| Родовий | руни | рун |
| Давальний | руні | рунам |
| Знахідний | руну | руни |
| Орудний | руною | рунами |
| Місцевий | руні | рунах |
| Кличний | руно | руни |
Літературні засвідчення
Гончар О. · Олесь Гончар. Солов'їна сторожа · 1918
На узбіччі дороги стеляться руна гороху, густого, намоклого, блищать у рясній дощовій росі, суцільною смугою далеко вруняться обіч асфальту.
literary_fts · 935bc321_c0000
Джерело: literary_fts
Переклад
руна↔
fleecewoolsheep’s skinsprouting seed
Джерело: e2u.org.ua (Rysin, Starko et al.) (base form руно)
Вікіпедія
Руни
Ру́ни — давні германські літери I—XII ст. Зібрані у рунічній абетці — футарку. Частково під впливом латинської абетки, але воно має теж і багато відмінностей. Найстарші відомі руни були викарбувані в Данії і походять з бл. 200 р.
Джерело: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D1%83%D0%BD%D0%B8