русалка[руса́лка]

руса́лка -и, ж. За народними повір'ями – казкова водяна істота в образі гарної дівчини з довгими розпущеними косами й риб'ячим хвостом; водяна німфа.

РУСА́ЛКА, и, ж. За народними повір'ями – казкова водяна істота в образі гарної дівчини з довгими розпущеними косами й риб'ячим хвостом; водяна німфа. – І русалки, й мавки – все з нехрещених дітей... По полях, по лісах, по водах живуть... І скрізь таке, що його й не бачиш, а воно живе... От диво! (Б. Грінченко); Здається, не здивувалася б Ганна, якби раптом збурунилась вода і з-поміж латаття стали вихоплюватись на берег одна за одною голі русалки і, гріючись при місяці, стали б розчісувати свої довгі розпущені коси (О. Гончар); Близькі до вампірів і перевертнів русалки. Древній корінь цього слова “рус”, означає і кров, і взагалі червоний колір (з газ.); * У порівн. Чепурні берези маяли на вітрі, як русалки, зеленими косами (М. Коцюбинський); – Та се довгокоса мавочка, – ласкаво промовив Палій, гладячи Онисю по головці. – Та й коса ж! Чисто русалка! (Д. Мордовець); Тарас заплющив очі .. Н…