русини
Дані Атласу
Значення
(одн. ру́си́н, а, ч.; руси́нка, и, ж.). Стара назва українського населення Буковини, Галичини та Закарпатської України. Закарпаття протягом тисячоліття було відірване від україн...
Етимологія
Джерело: Wiktionary
Літературні засвідчення
— Еге, еге, так ви й кажіть: мазури! Русини між ними були.
Джерело: literary_fts
Переклад
Джерело: dmklinger (base form русин)
Вікіпедія
Русини (історичний етнонім)
Русини́ — народ, що становив основне населення Русі, етнонім українців до XVIII—XX ст. Донині зберігся на Закарпатті і серед емігрантів-закарпатців у США. Первісно слова «ру́син», «руси́нка» вживалися тільки в однині як похідне від форми множини «русь». Як самоназва слова «русин», «русинка» виникали в Руси-Україні та Білорусі; на відміну від Московії, де після системного фальшування історії була запроваджена нова маніпулятивна самоназва — прикметникова форма «русский». У Речі Посполитій XVI—XVIII століття назви «русини», «рутени» вживалися на означення українців та білорусів разом, або тільки щодо русинів-українців. Поряд із книжним варіантом «русини» співіснувала розмовна форма «руснаки», яка найдовше зберігалася на Закарпатті та Лемківщині. У Габсбурзькій монархії «русини» було офіційною назвою всіх її українських підданих.