русичі[ру́сичі]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
РУ́СИЧІ, ів, мн. (одн. ру́сич, а, ч.). 1. Народонаселення давньої Русі. Знайдені археологами пам'ятки ремісництва дохристиянського часу свідчать про тонке розуміння краси у стародавніх русичів (з наук.-попул. літ.); Приймаючи при хрещенні православне ім'я, русичі не відмовлялися і від своїх, слов'янських. Так виникло подвійне найменування людей (з наук.-попул. літ.). 2. Те саме, що руси́ни. Старий гетьман тяжко зітхнув. Ставши з русича поляком, він віддав Короні всі свої здібності воїна і синовню любов, а чого домігся, закінчуючи свій земний шлях? (П. Панч).
Літературні засвідчення
Цьому в значній мірі слугує віршовий розмір верлібр, в якому часом вчувається ритм старовинної думи: Гей, козаче, чи ти через міру на радощах від перемоги оковитої впився, чи ти від жиру молодого, як собака, сказився, чи ти у лиху годину із розумовим ґанджем уродився — ти ж не татарин, а юрба оця — не татарський ясир, це ж — репатріанти — — знову русичі — — відбитий полон, повернений міждо мир християнський.,.Поет не ставить собі за мету спеціально звертатись до фольклорних засобів, і це спосіб його мислення, який іде від інтуїтивного народного світогляду, визначаючи таким чином поетичне кредо автора.
Джерело: literary_fts
Переклад
Джерело: dmklinger (base form русич)
Вікіпедія
Русичі
Русичі — поетична назва жителів Київської Русі із «Слова о полку Ігоревім», варіант звичайнішого етноніма «русин», або «русь». Термін «русич» не засвідчений у жодних інших староруських текстах.
Джерело: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D1%83%D1%81%D0%B8%D1%87%D1%96