рябко[рябко́]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
РЯБКО́, а, ч. 1. Каша з пшона й розтертого в дрібні кульки борошна. Вбирали [троянці] січену капусту, .. Хрін з квасом, редьку, буряки, Рябка, тетерю, саламаху (І. Котляревський); Дома ж, перед своїми, Бондариха тепер не квапилась, а .. урочисто, мов дари, несла від печі до столу якийсь пісний куліш чи рябка (М. Стельмах). 2. розм. Непородистий дворовий собака або кіт (звичайно рябої масті). Ой ти, коте рябку, Ти вимети хатку, А ти, коте сірий, Та вимети сіни (з казки); * У порівн. Дрімає [Денис], як лінивий рябко на прив'язі (Григорій Тютюнник).
«рябко» засвідчено в словнику Б. Грінченка (1907). Це один із найповніших домодерних реєстрів української лексики.
Морфологія
іменник · 17 форм · VESUM
| Відмінок | Однина | Множина |
|---|---|---|
| Називний | рябко́ | рябки́ |
| Родовий | рябка́ | рябкі́в |
| Давальний | рябко́ві / рябку́ | рябка́м |
| Знахідний | рябка́ | рябки́ / рябкі́в |
| Орудний | рябко́м | рябка́ми |
| Місцевий | рябко́ві / рябку́ | рябка́х |
| Кличний | рябку́ | рябки́ |
Літературні засвідчення
Одчиняй!!! — рявкнув не своїм голосом, аж закудкудахкали сусідині кури і заскавулив Рябко.
Джерело: literary_fts
Переклад
Джерело: e2u.org.ua (Rysin, Starko et al.)