рясно[ря́сно]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
РЯ́СНО. Присл. до рясни́й. На призьбах, святкуючи, рясно Посідав балакучий народ І проводить розмовоньку красно (Дніпрова Чайка); Як рясно пересипані оповідання й повісті Горького приказками, прислів'ями..! (М. Рильський); Посієш вчасно – збереш рясно (прислів'я); Були парубки в старовинних жупанах, взятих рясно на зборки (Ю. Смолич); Говорила огрядна, рясно вбрана мадам Шило (О. Гончар); Два їх [продовольчих магазинів] тут усього. Що аж ніяк не пропорційно густоті населення рясно натиканих багатоповерхівок (із журн.); // у знач. пред. Цвіту було так рясно, що за ним вони ледве бачили один одного (О. Довженко); [Мотря:] Груша знову як багато вродила. Давно вже не було на ній так рясно (З. Мороз).
«рясно» засвідчено в словнику Б. Грінченка (1907). Це один із найповніших домодерних реєстрів української лексики.
Морфологія
прислівник · 1 форма · VESUM
| Форма | Позначка |
|---|---|
| ря́сно |
Літературні засвідчення
Привертала увагу також права рука, рясно всіяна перстенями, з яких кожен, безперечно, мав якусь містичну функцію.
Джерело: literary_fts
Переклад
Джерело: e2u.org.ua (Rysin, Starko et al.)