рівний[рі́вний]

рі́вний -а, -е. 1》 Який не має западин і підвищень (про поверхню); гладкий. || у знач. ім. р і вне, -ного, с. Місцевість, місце без западин і підвищень. 2》 Який не має викривлень, закрутів; прямий. || Який не має нахилу; стрімкий. || Який не має різких потовщень, розширень. Рівна нитка . || Стрункий, не сутулий (про людину, її поставу і т. ін.). || Який не має випуклостей (про лоб). || Який має правильну, без викривлень форму. 3》 Який нічим не відрізняється від кого-, чого-небудь; однаковий. || Однаковий за розміром, величиною, формою, вагою, зростом і т. ін. || Який здійснюється, проводиться однаковими щодо сили, вправності сторонами, противниками (про бій, змагання і т. ін.). Рівний двобій . || Такий самий, однаковий особистими якостями, властивостями. || кому , чому , з ким – чим . Рівноцінний з ким-, чим-небудь. 4》 Рівномірний, постійний у своєму виявленні. || Одного, однакового рит…

РІ́ВНИЙ, а, е. 1 . Який не має западин і підвищень (про поверхню); гладкий. Крута гора ясно виступає на синьому небі і виразно видається серед рівної задніпрянської береговини (І. Нечуй-Левицький); Зокола стіни не рівні та білі, а брудні – аж чорні (Панас Мирний); Приємно послухати казку про гори, коли мчиш отак степом, рівним, наче долоня, і нічого більше перед собою не бачиш... (М. Коцюбинський); // у знач. ім. рі́вне, ного, с. Місцевість, місце без западин і підвищень. Поспішали [коні] вперед добровільно, самі намагаючись швидше здолати крутизну і вибратись на рівне (О. Гончар). 2. Який не має викривлень, закрутів; прямий. Карпо взяв довгу та рівну ліщину і почав з Лавріном міряти город вздовж та впоперек (І. Нечуй-Левицький); В кінці рівної, як промінь, алеї .. горів вікнами проти сонця високий, з стрункими баштами палац (Ю. Смолич); Тоді вони [верби] були тоненькі, рівні, а тепер т…