рідина[рідина́]

рідина́ - и , ж. Один із станів речовини, проміжний між твердим і газуватим. || Текуча суміш із різних твердих і рідких речовин. Гор ю ча рідин а — рідина, що здатна самостійно горіти після віддалення джерела запалювання та має температуру спалаху не більше 61°C у закритому тиглі або 66°C у відкритому тиглі. Ет и лова рідин а — високотоксичний рідинний продукт, що його використовують для підвищення детонаційної стійкості бензину. Легкозайм и ста рідин а — рідина, що здатна самостійно горіти після віддалення джерела запалювання та має температуру спалаху не більше 61°C у закритому тиглі або 66°C у відкритому тиглі.

РІДИНА́, и́, ж. Один із станів речовини, проміжний між твердим і газоподібним. Високий режисер мочив хустку рідиною зі склянки і клав собі на очі, що були навдивовижу червоні й запалені (Ю. Яновський); Увійшов хазяїн, витяг руку з кишені і поставив на стіл пляшку з мутною рідиною (І. Сенченко); // Плинна суміш із різних твердих і рідких речовин. Соломія спробувала викопати рукою ямку і справді докопалась до води. Була це густа, гнила й тягуча рідина, з противним запахом (М. Коцюбинський). △ (1) Бордо́ська рідина́, хім. – рідка отруйна речовина; застосовується проти грибкових хвороб рослин. При захворюванні гірчиці провадиться обприскування рослин бордоською рідиною (з наук. літ.); (2) Внутрішньокліти́нна рідина́, мед. – рідка частина основної речовини цитоплазми і ядра. При відмороженні міжклітинна і внутрішньоклітинна рідина замерзає і розширюється, що приводить до припухлості (з наук.…